Вчені нарешті з’ясували як працює ключовий ген, пов’язаний з ожирінням. Ця неймовірна знахідка може відкрити двері абсолютно новому підходу до вирішення проблеми ожиріння та вийти за межі звичайних дієт та фізичних вправ.
Дане дослідження розкриває перед нами величезну таємницю – починаючи з 2007 року дослідникам було відомо, що ген під назвою FTO був асоційований з ожирінням, але вони не знали як саме та не могли пов’язати його з апетитом чи іншими відомими факторами.
Останні дослідження свідчать: «несправна» версія гену призводить до того, що організм стає більш схильним накопичувати енергію отриману з їжі, аніж спалювати її. Генетичне моделювання на мишах та на культурах людських клітин у лабораторії припускає можливість корекції даного стану, що дає надію на створення абсолютно нового препарату чи інших видів лікування та подальшого їх застосування на людях.
Робота, проведена під керівництвом вчених Массачусетського технологічного інституту та Гарвардського університету, була опублікована онлайн минулої середи в Медичному журналі Нової Англії (the New England Journal of Medicine).
Відкриття кидає виклик поширеній думці, що “переважна більшість людей, які страждають ожирінням роблять свій особистий вибір занадто багато їсти чи уникати фізичних навантажень” – свідчить керівник досліджень Меліна Клаусснітцер, фахівець з генетики медичного центру Beth Israel Deaconess Medical Center. Доктор Клаусснітцер додає, що генетики, вперше за всю історію науки, виявили абсолютно неочікуваний механізм ожиріння, що дає нове розуміння факторів, задіяних у процесі набору зайвої ваги.
Новітнє відкриття було високо оцінене незалежними науковими експрертами.
Науковець медичного центру штату Мен та помічник редактора медичного журналу, доктор Кліффорд Розен стверджує: “Виконана надзвичайно важлива робота. Багато людей думає, що епідемія ожиріння набирає обертів лише через переїдання, але наші жирові клітини самі регулюють, як засвоювати їжу. За допомогою цього відкриття ми маємо змогу розробити препарати,які змусять клітини працювати правильно.”
Більшість препаратів для лікування ожиріння наразі представлених на ринку, як правило, застосовуються для короткочасної втрати ваги та впливають на центральну нервову систему і апетит. Їхня дія не спрямована безпосередньо на корекцію метаболізму.
Дослідники не можуть сказати скільки часу знадобиться, щоб ліки, розроблені на основі нових досліджень, стали широкодоступними. І це навряд чи буде чарівна пігулка, яка дозволить людям їсти все, що заманеться і не набирати вагу. Звичайно, вплив на внутрішньоклітинну ланку обміну речовин може торкнутися й інших процесів у організмі, тож лікування потребуватиме ретельного дослідження безпеки та ефективності.
Дефект у гені FTO не пояснює всі випадки ожиріння. Він був знайдений у 44% європейців і лише у 5 % афроамериканців – це свідчить про те, що інші гени також залучені у процес, а здорове харчування та вправи залишаються не менш важливими.
Професор Массачусетського технологічного інституту Маноліс Келліс стверджує, що “за присутності дефектного гену, ви не будете приречені на ожиріння, однак матимете схильність до надмірної ваги. Люди з двома пошкодженими копіями гену ( однією від матері, іншою – від батька) мають вагу, в середньому, на 7 фунтів більшу, ніж люди зі звичайними версіями даного гену.
Наразі доктор Келліс та доктор Клаусснітцер продовжують роботу з дослідження гену FTO серед населення. Дослідження було проведено у Європі, а саме у Швеції та Норвегії, та фінансовано Німецьким дослідницьким центром здоров’я довкілля та іншими державними установами, включно з Національним інститутом здоров’я США.
“Перед нами потенційна мішень для розробки нових препаратів,” – говорить доктор Сем Клейн, дослідник проблеми ожиріння з Вашингтонського університету в Сент-Луїсі. Він назвав виконане дослідження дивовижним відкриттям та науковим подвигом.
Доктор Рудольф Лейбель – спеціаліст з ожиріння у Колумбійському університеті, Нью Йорк, дотримується такої ж думки. Тим не менш, він зазначає, що “деякі з ранніх досліджень стверджують, що ген може впливати і на інші аспекти ожиріння, такі як поведінка та апетит. Насправді можуть бути задіяні кілька механізмів впливу і спалювання жирів далеко не єдиний його варіант.”
Підготувала Г.Гециву
