Напевно, Ви знайомі з ідеєю, що порушення у складі мікробіоти кишечника асоціюється із широким спектром кишкових і позакишкових захворювань. Тож дізнайтеся більше про те, які способи піклування про кишкову мікробіоту є найкращими з точки зору науки.
Чому важливо піклуватися про мікробіоту кишечника?
Збалансованість та різноманіття кишкової мікробіоти напряму пов’язані зі здоров’ям кишечника та загальним самопочуттям, зміни в балансі цієї спільноти мікроорганізмів пов’язані майже з усіма захворюваннями людини. Тож як щодо деяких, науково підкріплених способів маніпулювання мікробіотою кишечника?
Елементи, які сприяють здоровій мікробіоти кишечника, описані нижче.
1) Пребіотики, які діють як добриво для кишкових мікробів і сприяють їхньому зростанню. Досягти тижневої цілі у 30 різних продуктів рослинного походження (включаючи фрукти, овочі, цільнозернові злаки, бобові, горіхи та насіння), які містять природні пребіотики, є найкращим способом підживити мікробіоту кишечника!
Хороша новина полягає в тому, що якість вашої дієти (тобто різноманітність харчових компонентів) важливіша за кількість калорій як таку, навіть у людей похилого віку.
2) Пробіотики, які допомагають наповнювати ваш кишечник добре вивченими та ідентифікованими мікроорганізмами. Пробіотики є хорошим способом введення певної кількості різних корисних мікроорганізмів, які в основному складаються з бактерій, проте можуть включати й дріжджі.
Вчені також звернулися до сполук, що виробляються мікроорганізмами, вивільняються з компонентів їжі або мікробних складових, включаючи нежиттєздатні клітини, які можуть сприяти здоров’ю та благополуччю при введенні в достатніх кількостях. Вони відомі під назвою «постбіотики».
3) Синбіотики, які представляють собою суміш, що містить живі мікроорганізми та один або кілька субстратів, які вибірково використовуються мікроорганізмами-господарями, та надають користь для здоров’я.
Бажаєте просте рішення щодо включення синбіотиків у свій раціон? Поєднуйте в одному прийомі їжі пребіотичні та пробіотичні ферментовані продукти в якості десерту (наприклад, йогурт із сухофруктами та насінням).
4) Четвертий і останній спосіб підтримки мікробного пейзажу на рівні кишечника — трансплантація всієї мікробної екосистеми. При цьому важливо звести до мінімуму потенційний ризик небажаних явищ і ненавмисного перенесення станів, пов’язаних з мікробіомом кишечника донора. Цей режим модуляції мікробіому слід використовувати тільки в суворих клінічних умовах.
Фекальна трансплантація (також відома як бактеріотерапія) показала перспективи в лікуванні станів, які не пов’язані безпосередньо з кишечником, таких як ожиріння. Однак найбільш поширеним показанням для її застосування є лікування інфекцій, спричинених Clostridioides difficile, які не реагують на антибіотики. На сьогоднішній день ця супербактерія вважається загрозою для здоров’я населення, яка, за попередніми оцінками, спричиняє близько півмільйона захворювань і тисячі смертей щорічно лише в Сполучених Штатах.
Що далі?
Не тільки кожен з нас є унікальним, так само унікальною є і наша внутрішня мікробна екосистема. Серед науковців зростає інтерес до вивчення індивідуальних способів догляду за здоров’ям кишечника.
У майбутньому будуть доступні нові пробіотики окрім добре відомих Lactobacillus і Bifidobacterium. Одним із прикладів є застосування термоінактивованої Akkermansia muciniphila для полегшення ознак метаболічного синдрому у людей із зайвою вагою та ожирінням.
Зараз вчені намагаються з’ясувати, які саме кишкові бактерії підтримуються здоровим харчуванням. Наука майбутнього може допомогти встановити найкращі рецепти підтримки якості дієти, яка буде відповідати індивідуальним потребам, а також показання для використання конкретних мікроорганізмів або їх комбінацій при захворюваннях за межами кишечника.
Джерела:
Wargo JA. Modulating gut microbes. Science. 2020; 369(6509):1302-1303. doi: 10.1126/science.abc3965.
McDonald D, Hyde E, Debelius JW, et al. American Gut: an open platform for citizen science microbiome research. mSystems. 2018; 3(3):e00031-18. doi: 10.1128/mSystems.00031-18.
Cani PD, Van Hul M. Mediterranean diet, gut microbiota and health: when age and calories do not add up! Gut. 2020; 69(7):1167-1168. doi: 10.1136/gutjnl-2020-320781.
Hill C, Guarner F, Reid G, et al. Expert consensus document. The International Scientific Association for Probiotics and Prebiotics consensus statement on the scope and appropriate use of the term probiotic. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2014; 11(8):506-514. doi: 10.1038/nrgastro.2014.66.
Collado MC, Vinderola G, Salminen S. Postbiotics: facts and open questions. A position paper on the need for a consensus definition. Benef Microbes. 2019; 10(7):711-719. doi: 10.3920/BM2019.0015.
Swanson KS, Gibson GR, Hutkins R, et al. The International Scientific Association for Probiotics and Prebiotics (ISAPP) consensus statement on the definition and scope of synbiotics. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2020; 17(11):687-701. doi: 10.1038/s41575-020-0344-2.
