ЧИ Є МЕТФОРМІН КЛЮЧЕМ ДЛЯ ТРИВАЛОГО УТРИМАННЯ РЕЗУЛЬТАТУ У ЗМЕНШЕННІ ЗАЙВОЇ ВАГИ? Новини,Рекомендації по харчуванню

tabletki.jpg.__GF_300x

Метформін і втрата ваги – це мабуть одне з найбільш обговорюваних питань у колі ендокринологів, дієтологів та інших фахівців. Триває багато досліджень з метою з’ясування цього практично важливого питання.

Багато пацієнтів, які виконують різні плани із зменшення зайвої ваги, не досягають поставленої мети або не в змозі утримати важко здобутого результату. Для розуміння закономірностей процесів втрати ваги, адаптації та забезпечення стабільності маси тіла потрібні тривалі спостереження, щонайменше десятирічні.

Нещодавнє дослідження було сплановане для з’ясування цієї проблеми шляхом вивчення даних з досліджень DPP (Diabetes Prevention Program)1 та  DPPOS (Diabetes Prevention Program Outcomes Study),2 в яких пацієнтів спостерігали протягом 15 років.

Дослідження DPP оригінально включало 3234 пацієнти, яких було рандомізовано для прийому метформіну 850 мг двічі на день, інтенсивних інтервенцій у спосіб життя або прийому плацебо.

Метою дослідження було запобігання виникненню діабету або затримка його дебюту. Через 2,8 років спостереження у групі інтервенцій у спосіб життя було на 58% менше нових випадків діабету порівняно з групою плацебо. У групі метформіну зареєстрували на 31% менше нових випадків діабету у порівнянні з плацебо.

Ці результати дозволяють пропагувати зміни способу життя у пацієнтів з предіабетом в якості більш ефективних порівняно з метформіном з огляду на більше відтермінування дебюту діабету. Зазначені зміни включали в себе споживання меншої кількості калорій та жиру, щонайменше 150 хвилин фізичної активності на тиждень та зменшення зайвої ваги принаймні на 7%.

Отримані дані значно додають оптимізму. Адже, вони демонструють, що ми можемо перемогти діабет. Але з плином часу значущість отриманих результатів поступово зменшується. Зокрема, через 15 років 58% у групі змін способу життя перетворюється на лише 28%, а у групі метформіну з 31% зменшується до 18%. Що ж відбувається?

Намагаючись це з’ясувати, дослідники проаналізували дані, що могли б допомогти із прогнозуванням позитивного чи негативного результату. Отже, з самого початку вони відібрали лише тих пацієнтів, які втратили понад 5% ваги на протязі першого року дослідження. Інакше кажучи, автори вирішили відокремити групу, що добре відповідала на запропоновані інтервенції, її чисельність склала 1066 суб’єктів. Більшість представників приходилась на підгрупу із інтервенціями у спосіб життя (640; 62.6%), далі була підгрупа метформіну 289 (28.5%) та нарешті підгрупа плацебо 137 (13.4%).

Подальше спостереження протягом 15 років встановило, що у підгрупі метформіну зберігалась найбільша втрата ваги: тут було зареєстровано різницю у 6.2% порівняно з вихідною масою тіла (95% ДІ, 5.2% — 7.2%). Підгрупа з інтервенцію у способі життя підтримувала різницю лише у 3.7% у порівнянні з вагою до запровадження відповідних інтервенцій (95% ДІ, 3.1% — 4.4%). У групі плацебо різниця склала 2.8% (95% ДІ, 1.3% to 4.4%).

Особливості графіків 15-ти річних тенденцій втрати ваги також мають досить красномовні характеристики. Чітко помітно, що зміни способу життя зумовлюють швидке та суттєве зменшення маси. Після чого вага починає повертатись до вихідного рівня.

З іншого боку, у групі метформіну спостерігається менш істотне та швидке схуднення, але воно зберігає постійну тенденцію і має лише незначну схильність до повернення ваги. Отже, зміни способу життя можна порівняти з кроликом, який швидко стартує, а метформін з черепахою – повільною, але постійно послідовною.

Автори дійшли до висновку, що прийом метформіну допомагає утримувати втрачену вагу протягом тривалого часу. Точний механізм цього феномену невідомий, це може бути діарея, нудота або інсулінорезистентність – достеменно нікому не відомо.

Дійсно, метформін можна розглядати в якості ефективного засобу для утримання втраченої ваги у пацієнтів з предіабетом та діабетом. Це поширюється також на пацієнтів похилого віку, динаміка втрати ваги та загальне самопочуття яких мають позитивну динаміку.

Водночас, найбільш вагомим підсумком має бути те, що інтервенції у спосіб життя несумнівно ефективні у зменшенні ваги та відкладенні дебюту діабету, але найбільш складним питанням залишається – як повторно не набрати втрачені кілограми?

Відповідь проста і складна. Треба тримати кількість калорій під контролем. Завершення гіпокалорійної дієти та збільшення надходження енергії є головним механізмом повернення втраченої ваги. Тому обмеження калорій та інтенсивна фізична активність мають бути присутніми постійно. Ймовірно, використання метформіну допомагає отримувати та утримувати хороший результат у втраті ваги.

Посилання на цитовані літературні джерела:

  1. Knowler WC, Barrett-Connor E, Fowler SE, et al. Reduction in the incidence of type 2 diabetes with lifestyle intervention or metformin. N Engl J Med. 2002;346(6):393-403. https://www.nejm.org/doi/10.1056/NEJMoa012512
  2. Diabetes Prevention Program Research Group. Long-term effects of lifestyle intervention or metformin on diabetes development and microvascular complications over 15-year follow-up: the Diabetes Prevention Program Outcomes Study. Lancet Diabetes Endocrinol. 2015;3(11):866-875. https://www.thelancet.com/journals/landia/article/PIIS2213-8587(15)00291-0/fulltext
ЧИ Є МЕТФОРМІН КЛЮЧЕМ ДЛЯ ТРИВАЛОГО УТРИМАННЯ РЕЗУЛЬТАТУ У ЗМЕНШЕННІ ЗАЙВОЇ ВАГИ?
0 votes, 0.00 avg. rating (0% score)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *