ЧИ СПРАВДІ ДІЄТА ВПЛИВАЄ НА МІКРОБІОМ? Підготовлено за матеріалами конгресу “Ernährung 2021” Новини,Рекомендації по харчуванню

unnamed

На наукових симпозіумах обговорювались два провідних запитання: чи справді дієта впливає на мікробіом та який вплив мають бактерії на стан здоров’я?

Їжа залишає слід на рівні мікробіому на кшталт відбитків пальців. Дірк Халлер (Мюнхен, Німеччина)

Протягом багатьох років професор Дірк Халлер (Технічний університет Мюнхена, Німеччина), проводив дослідження того, як дієта в цілому та окремі продукти впливають на формування мікробіому та які наслідки це має для обміну речовин. Він підкреслив, що їжа залишає свій відбиток на мікробіомі. Використовуючи сучасні аналітичні методи, вчені змогли показати, наскільки різноманітна колонізація кишечника дітей та дорослих — залежно від нації, регіону та їжі. Деякі закономірності щодо ризику формування захворювань також можна визначити на рівні складу мікробіома. Безумовно одне: дієтичні схеми змінюють мікробіоту людини і мають тривалий вплив на вроджену імунну систему. Результат останніх досліджень у цьому контексті полягає в тому, що частина бактерій активна лише в дуже певний час доби. Те, що мікробіом людини можна розглядати у якості індивідуального відображення метаболічних процесів, вже не викликає сумнівів. Чи можна його «персоналізувати» — тобто адаптувати до окремих факторів ризику за допомогою цілеспрямованого втручання — поки що залишається відкритим питанням. Галлер підкреслює: персоналізований мікробіом, безумовно, вимагає індивідуального харчування.

 

Кишкова мікробіота взаємодіє з епітелієм стінки кишечника, з імунною системою кишечника і навпаки! Філіп Колдер (Саутгемптон, Великобританія)

Професор Філіп Колдер (Університет Саутгемптона) — фахівець у галузі взаємодії мікробіому та імунної системи. Він стверджує, що добре функціонуюча імунна система є запорукою хорошого захисту від патогенних організмів. Це пов’язано з тим, що мікробіом кишечника формує асоційовану із кишечником імунну систему і навпаки. Від цього виграють різні системи органів: події на рівні кишечника можуть мати наслідки на периферії тіла. Таким чином, дослідження на людях підтверджують існування осі кишечник-легеня та осі кишечник-мозок. Кишковий мікробіом виконує важливі сигнальні функції в обох системах.

 

За словами Колдера, багато досліджень на людях припускають, що пребіотики та пробіотики покращують імунну реакцію організму на зовнішні подразники специфічно для штаму. Колдер узагальнює їх наслідки таким чином: пробіотики, з одного боку, перешкоджають колонізації патогенних кишкових бактерій. З іншого боку, вони покращують функціональні процеси імунної системи та захищають господаря від бактерій та вірусів. Зрештою, обидва механізми мають спільну дію: вони зменшують ризик інфекцій. У дослідженнях, які показали поліпшену імунну відповідь та зменшення частоти виникнення інфекцій, зазвичай використовували лактобактерії та біфідобактерії.

 

Розглянемо 3 «п»: пребіотики, пробіотики, поліфеноли. Сандра Голасек (Грац, Австрія)

Професор Сандра Голасек (Медичний університет Грац) узагальнила сучасний стан досліджень у вигляді трьох пунктів. Для неї нові знання лежать в основі того, що, по-перше, краще розглядати їжу як єдине ціле, ніж її окремі компоненти. По-друге, саме різноманітність мікробіому є вирішальною для здоров’я. Встановлення такої різноманітності вимагає різноманітного харчування, яке включає безліч різноманітних продуктів. По-третє, важливо звернути увагу на «три П» (пребіотики, пробіотики та поліфеноли), які можуть призвести до формування здорового мікробіому. Використовуючи здорову дієту у її загальному розумінні, ці рекомендації легко реалізувати, особливо за рахунок споживання добової норми молочних продуктів та роблячи акцент на продуктах рослинного походження.

 

Великі відмінності мікробіома у різних людей. Лоуренс Гентон (Женева, Швейцарія)

Професор Лоуренс Гентон (Університетська лікарня Женеви) зазначила, що існують принципові відмінності на рівні мікробіому кишечника у різних людей. Вона представила результати дослідження щодо вивчення взаємозв’язку між мікробіомом, недоїданням та м’язовою масою, проведеного на тваринах та людях за різною методологією. Отримані результати показують, що для певних добавок може бути відсутня будь яка користь. Наприклад, не було виявлено якогось позитивного впливу амінокислот з розгалуженим ланцюгом (BCAA) на різноманітність мікробіоти або м’язову масу у пацієнтів із недоїданням. Натомість гліцин, який часто застосовували як плацебо в дослідженнях, несподівано збільшував м’язову масу. Чи може гліцин в довгостроковій перспективі бути терапевтичним варіантом для пацієнтів, які страждають від недостатності харчування, слід вивчити в майбутньому. З іншого боку, зв’язок між недоїданням і мікробіомом в організмі людини, в даний час вивчено недостатньо.

 

Одночасне застосування декількох пробіотиків супроводжується сильнішими ефектами. Герхард Роглер (Цюріх, Швейцарія)

Професор Герхард Роглер (Університет Цюріха) поділився новинами щодо осі кишечник-мозок: зміни на рівні мікробіоти, можуть асоціюватись із психічними захворюваннями. Він показав, що кишкові бактерії виробляють нейромедіатори (дофамін, серотонін та триптофан) і, отже, можуть впливати на депресію та тривожні розлади. Дослідження, які він представив, свідчать про те, що різні пробіотичні штами допомагають поліпшити симптоми депресії. Цікавим є певний факт: коли дослідники давали лише один пробіотик протягом певного періоду часу, ефект був досить слабким або взагалі не спостерігався. Коли давали суміш різних штамів, вплив пробіотиків на симптоми депресії принципово зростав і покращувався. Це ще одна ознака того, наскільки важливим є різноманіття мікробіома в цілому.

 

Трансплантація кишкового мікробіому потребує додаткових досліджень. Герберт Тільг (Іннбрук, Австрія)

Професор Герберт Тілг (Університет Інсбрука) коментував результати досліджень, заснованих на трансплантації кишкової мікробіоти. Слід пам’ятати, що кишкова мікробіота складається із понад 5000 видів бактерій, значна частина яких невідома і досі не може бути культивована. Незважаючи на те, що ця область досліджень ще перебуває в початковій стадії, метод трансплантації мікробіомів, схоже, має високий терапевтичний потенціал. Наявні найсильніші докази для лікування інфекцій, зумовлених Clostridium difficile. Однак хороших (значних / обґрунтованих) ефектів на теперішній час можна досягти і при синдромі подразненого кишечника (СПК). У майбутньому все ще потрібно більше досліджень, орієнтованих на застосування цього підходу для отримання більшої впевненості при  конкретних варіантах терапії.

 

Джерело: за матеріалами конгресу “Ernährung 2021”

ЧИ СПРАВДІ ДІЄТА ВПЛИВАЄ НА МІКРОБІОМ? Підготовлено за матеріалами конгресу “Ernährung 2021”
0 votes, 0.00 avg. rating (0% score)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *