Різні експерти вже не раз обговорювали вплив молочних продуктів на здоров’я серцево-судинної системи. Нещодавнє дослідження, проведене у Фінляндії, показало, що споживання певного виду молочних продуктів, а саме ферментованих молочних продуктів, може насправді мати захисний ефект щодо серцевих захворювань.
Ішемічна хвороба серця (ІХС) – це стан, при якому обмежується кровопостачання серця, як правило, через накопичення жиру в артеріях, які несуть кров до серцевого м’яза. Цей стан може призвести до серйозних проявів, таких як біль у грудях, серцева недостатність і серцевий напад. Серед основних факторів ризику розвитку ІХС – куріння, високий рівень холестерину та високий артеріальний тиск.
В той же час відсутній консенсус щодо того, чи є споживання молочних продуктів корисним для здоров’я людини в даному аспекті. Щоб розібратися у цьому питанні слід брати до уваги існування різних типів молочних продуктів, які можуть відрізнятися за своїм впливом на довгострокове фізичне здоров’я людини.
Результати нового дослідження з Університету Східної Фінляндії, який має кампуси в Йоенсуу, Куопіо і Савонлінна, демоонструють, що споживання ферментованих молочних продуктів може насправді захистити серце. До таких продуктів відносяться сир, кефір, йогурт, кварк і кисле молоко.
Висновки команди авторів, опубліковані в Британському журналі харчування, вказують на те, що чоловіки, які споживають ферментовані молочні продукти, мають менший ризик інциденту ІХС, ніж чоловіки, які віддають перевагу неферментованим молочним продуктам.
Зброджені молочні продукти пов’язані з меншим ризиком
Це дослідження було частиною поточного дослідження факторів ризику ішемічної хвороби Куопіо (KIHD). У своєму нинішньому проекті вчені вивчали асоціації між інцидентом ІХС і вживанням різних видів молочних продуктів.
Команда проаналізувала дані 1,981 чоловіків у віці 42–60 років, які приєдналися до дослідження KIHD у 1984–1989 роках. Жоден з учасників не мав ІХС на початковому етапі, і всі вони перед приєднанням до проекту надавали інформацію про свої дієтичні звички. За середній період спостереження 20 років учасники повідомили про 472 серцево-судинні події, пов’язані з інцидентом ІХС.
Щоб визначити, як споживання молочних продуктів може вплинути на ризик розвитку ІХС, дослідники розділили учасників дослідження на різні групи залежно від споживання ферментованих та неферментованих молочних продуктів.
Серед чоловіків, які споживали ферментовані молочні продукти з вмістом жиру менше 3,5%, ризик розвитку ІХС був нижчим на 27% в групі з найвищим рівнем споживання порівняно з групою найменшого споживання ферментованих продуктів.
Дослідники також зауважили, що найчастіше серед нежирних ферментованих молочних продуктів споживався кефір, а вживання високожирних кисломолочних продуктів, таких як сир, ніяким чином не впливає на ризик ІХС.
Молоко пов’язане з підвищеним ризиком ІХС
У той же час команда виявила, що люди, які споживали багато неферментованих молочних продуктів, з яких звичайне молоко користувалося найбільшим попитом, мали більш високий ризик інциденту ІХС.
Зокрема особи, які мали дуже високий рівень споживання (в середньому 0,9 л молока на добу), були найбільш вразливими до захворювань серця. Проте не спостерігалося жодного зв’язку між низьким споживанням неферментованих молочних продуктів і підвищеним ризиком ІХС.
“У Фінляндії звички людей споживати різні молочні продукти змінилися за останні десятиліття”, – відзначає співавтор дослідження Юрки Віртанен, додавши:
“Наприклад, споживання молока і кефіру знизилося, тоді як ферментовані молочні продукти, такі як йогурт, кварк і сири, набули популярності”.
Хоча дослідники ще не можуть назвати основні механізми, які, можливо, відіграють головну роль у цих асоціаціях, вони припускають, що певні сполуки, які утворюються під час ферментації продуктів, отриманих з молока, можуть мати захисний серцево-судинний ефект.
Джерело: Intake of fermented and non-fermented dairy products and risk of incident CHD: the Kuopio Ischaemic Heart Disease Risk Factor Study. British Journal of Nutrition. Volume 120, Issue 11-14 December 2018, pp. 1288-1297
