Результати дослідження спонукають до цілеспрямованих дієтичних змін з метою лікування хронічного головного болю
Рандомізоване контрольоване дослідження продемонструвало, що дієта з високим вмістом двох довголанцюгових Омега-3 поліненасичених жирних кислот (ПНЖК), ейкозапентноєвої кислоти (EПК) та докозагексаєнової кислоти (ДГК) знижує частоту та інтенсивність головного болю, а також зменшує рівень ліпідів, пов’язаних з болем, у хворих на мігрень.
Доктор Крістофер Рамсден, з Національного інституту старіння у Балтиморі (Меріленд, США) з колегами повідомили у публікації в British Medical Journal, що люди, які вживали більше EПК та ДГК, відчували зниження загальної кількості годин із головним болем на добу, ступені тяжкості мігрені та загальної кількості днів з головним болем протягом місяця на 30-40%, у порівнянні з дієтою з високим вмістом лінолевої кислоти (Омега-6 ПНЖК).
Харчування з високим вмістом EПК та ДГК збільшувало рівень циркулюючої 17-гідроксидокозагексаєнової кислоти (17-ГДГК), але не впливало на кількість балів у тесті впливу головного болю (HIT-6), опитувальника з шести пунктів, що оцінював погіршення якості життя, зумовлене мігренню.
Рамсден зазначив, що це перше контрольоване дослідження середнього масштабу, яке показує, що цілеспрямовані зміни в дієті можуть зменшити хронічний фізичний біль. Крім того, зміни біохімічних маркерів підтверджують дійсну біологічну природу впливу.
EПК і ДГК містяться в жирній рибі. Лінолева кислота – це поліненасичена жирна кислота, яку зазвичай отримують із кукурудзи, сої та олій, а також деяких горіхів та насіння.
Сучасні індустріалізовані моделі харчування, як правило, містять низьку кількість Омега-3 ПНЖК (ЕПК та ДГК) та багато Омега-6 ПНЖК (лінолевої кислоти). ЕПК та ДГК є попередниками оксиліпінів, які беруть участь у регуляції болю та запалення. Дослідження на лабораторних тваринах доводять, що лінолева кислота посилює біль.
У дослідженні брали участь 182 людини з вихідним середнім показником 16,3 дні з головним болем на місяць і 5,4 години з мігренню на добу. Дві третини учасників (67%) відповідали критеріям хронічної мігрені (більше 15 днів головного болю на місяць). Базові середні показники тестування HIT-6 вказували на те, що головний біль суттєво впливає на якість життя. Середній вік групи був 38 років, 88% складали жінки.
Учасники отримували харчові набори, які включали рибу, овочі, хумус, салати, і їх випадковим чином розподілили на одну з трьох дієт із різною кількістю ЕПК та ДГК та лінолевої кислоти.
Контрольна група дотримувалась дієти з високим рівнем лінолевої кислоти та низьким рівнем ЕПК та ДГК, імітуючи звичайну дієту середнього американця. Інші дві інтервенційні дієти включали високий вміст Омега-3 ПНЖК: одна з них включала високий рівень ЕПК та ДГК та високий рівень лінолевої кислоти (група Н3); інша – високий рівень ЕПК та ДГК та низький рівень лінолевої кислоти (група H3-L6).
Первинними кінцевими точками були антиноцицептивні посередники 17-ГДГК у крові та показники HIT-6 на 16 тижні дослідження. Частоту головного болю оцінювали щодня за допомогою електронного щоденника.
Група H3-L6 та H3 збільшили рівень циркулюючих 17-ГДГК (log нг/мл) у порівнянні з контрольною дієтою (середня різниця з коригуванням базового рівня 0,6, 95% ДІ 0,2-0,9 та 0,7, 95% ДІ 0,4-1,1, відповідно). Обидві дієти з високим вмістом Омега-3 ПНЖ знижували середню кількість балів за HIT-6 на 1,6 та 1,5, відповідно, але різниця не були статистично значущою.
У порівнянні з контрольною групою, дієти H3-L6 та H3 зменшили загальний час головного болю на 1,7 та 1,3 години на добу та на 0,8 та 0,7 години щодня для помірного і важкого головного болю, відповідно. Протягом місяця кількість днів з мігренню зменшилась 4,0 та 3,3 дні для помірної та важкої її вираженості, відповідно. Дієта H3-L6 більш суттєво зменшила кількість випадків головного болю на місяць, аніж дієта H3(-2,0, 95% ДІ від -3,2 до -0,8), що свідчить про додаткову користь від зниження споживання Омега-6 лінолевої кислоти у складі дієти.
Обидві інтервенційні дієти змінювали рівень біоактивних оксиліпінів у крові, причетних до патогенезу головного болю, але не змінювали класичних медіаторів головного болю, таких як простагландини Е2 або кальцитонін-ген-пов’язаний пептид (КГПП).
Доктор Ребекка Берч, з Жіночої лікарні Бригема і Гарвардської медичної школи в Бостоні, додала, що не дивлячись на те, що це дослідження не продемонструвало статистичної достовірності у досягненні первинної клінічної кінцевої точки, існує кілька факторів, які роблять загальні висновки клінічно значущими.
Д-р Берч зазначила, що керівні принципи та нормативні стандарти Міжнародного товариства з питань головного болю визначали частоту мігрені або головного болю як бажану міру результатів для зазначених профілактичних заходів. Отже, інтерпретація висновків цього дослідження є складною: дослідження було негативним відповідно до заздалегідь визначеного первинного результату, але було б позитивним при оцінюванні за більш чіткими кінцевими точками.
Результати відрізняються ступенем реакції. Клінічні випробування нещодавно затверджених фармакологічних методів профілактики мігрені, таких як моноклональні антитіла до КГПП повідомили про зменшення приблизно на 2-2,5 дні з головним болем на місяць у групі втручання порівняно з групою, де вживалось плацебо. Нове дослідження припускає, що вивчені дієтичні зміни можуть мати ідентичний або навіть кращий ефект. Інтервенції у харчування разом з фармакологічними методами лікування можуть мати додаткову користь.
Обмеження дослідження включають використання тестування HIT-6 як основного результату замість більш конкретного визначення частоти й тяжкості головного болю. Незважаючи на інтенсивний характер втручання у харчування, учасники не змогли знизити споживання лінолевої кислоти до цільового показника (1,8%) у групі H3-L6. Більшість учасників були відносно молодими жінками, тож результати можуть відрізнятися для інших груп населення.
Рамсден зазначив, що отримані результати можуть відкрити двері для нових методів лікування головного болю. З додатковими дослідженнями, зрештою, можна буде розробити більш чіткі дієтичні рекомендації та інтегрувати цілеспрямовані дієтичні зміни у поєднанні з медикаментозним лікуванням для того, щоб поліпшити життя пацієнтів із хронічним головним болем.
Джерело:
Ramsden C, et al “Dietary alteration of n-3 and n-6 fatty acids for headache reduction in adults with migraine: Randomized controlled trial” BMJ 2021; DOI: 10.1136/bmj.n1448.
