УЛЬТРА-ОБРОБЛЕНА ХАРЧОВА ПРОДУКЦІЯ ЗБІЛЬШУЄ РИЗИК СИНДРОМУ ПОДРАЗНЕНОГО КИШЕЧНИКА Новини,Рекомендації по харчуванню

i-65

Дорослі люди із високою присутністю в їхній дієті ультра-оброблених харчових продуктів (УОХП) та напоїв мають вищий ризик синдрому подразненого кишечника (СПК) та супутньої функціональної диспепсії (ФДП) відповідно до результатів дослідження французьких вчених, оприлюднених у MedpageToday

American Journal of Gastroenterology.

Був проведений аналіз харчових уподобань 33 343 суб’єктів – учасників дослідження NutriNet-Sante, в якому загалом взяло участь майже 160 000 волонтерів. Група дослідників вивчала споживання УОХП – популярних, упакованих продуктів та напоїв з характерними для сучасної промисловості рецептурами та вмістом різноманітних харчових добавок, які значною мірою замінили страви з натуральних продуктів.

Перелік продуктів складався з понад 3 000 найменувань від свіжих необроблених продуктів до мінімально-оброблених (консервовані овочі) до ультра-оброблених продуктів (рибні паличкі, курячі нагетси, печиво, солодкі напої та інші).

У ході дослідження встановлювався зв’язок між споживанням перерахованих продуктів та чотирма функціональними гастроентерологічними розладами: синдромом подразненого кишечника, функціональною диспепсією, функціональним закрепом (ФЗ) та функціональною діареєю (ФДЯ). Цими захворюваннями по різним оцінкам можуть страждати до 25% мешканців розвинених країн.

У групі досліджуваних було 76,4% жінок, середній вік склав 50,4 роки. Перед складанням опитувальника, який було створено на основі Римських діагностичних критеріїв ІІІ. Учасники також заповнювали щонайменше три 24-годинних опитувальника для відтворення їхньої дієти, з детальним описом сніданку, обіду та вечері плюс до трьох перекусів протягом дня.

УОХП складали до 16% за масою від загальної їжі, яка споживалась з енергетичною часткою – 33% від добової калорійності. Більше УОХП споживали учасники молодшого віку, ті, які мешкали на самоті, з меншим місячним доходом, більшим ІМТ та нижчим рівнем фізичної активності (для всіх р<0.0001).

Розподіл по патологічним станам був наступним: всього 3 516 учасників відповідали діагностичним критеріям СПК (10,5%); 1 785 – критеріям ФЗ (5,4%); 1 303 – ФДП (3,9%) та 396 учасників відповідали критеріям ФДЯ (1,1%).

Після коригування впливу сторонніх факторів, дослідники визначили, що найбільший рівень споживання УОХП за вагою) зумовлював співвідношення шансів захворювання на СПК на рівні 1,25 при порівнянні з найменшим рівнем споживання (<9,7% від загальної ваги добового раціону).

За присутності СПК збільшувався відносний ризик наявності супутньої ФДП, який становив 1,42 при найвищому рівні споживання УОХП. Подібна кореляція не спостерігається у відношенні до ФДЯ або ФЗ. Це може вказувати на спільні механізми розвитку СПК та ФДЯ.

Водночас, було встановлено низку інших особливостей харчування досліджених учасників. Суб’єкти з високим рівнем споживання УОХП мали найменшу прихильність до дієтичних рекомендацій, мали вищу загальну калорійність дієти, більший рівень споживання насичених жирів та простих вуглеводів з одночасно низьким рівнем споживання рослинних харчових волокон.

За думкою авторів дослідження саме недостатня присутність харчових волокон у дієті на тлі значного споживання прозапальних харчових речовин, включаючи насичений та транс жир, цукор, можуть бути причетними до виникнення симптомів патології органів травлення та їх функціональних розладів.

Результати дослідження опубліковані за наступним посиланням:

Schabel L, et al «Association between ultra-processed food consumption and functional gastrointestinal disorders: results from the French NutriNet-Sante cohort,» Am J Gastroenterol 2018; DOI: 10.1038/s41395-018-0137-1.

УЛЬТРА-ОБРОБЛЕНА ХАРЧОВА ПРОДУКЦІЯ ЗБІЛЬШУЄ РИЗИК СИНДРОМУ ПОДРАЗНЕНОГО КИШЕЧНИКА
0 votes, 0.00 avg. rating (0% score)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *