РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ХАРЧУВАННЮ ПІД ЧАС ЕПІДЕМІЇ КОРОНАВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ COVID-19 (ЧАСТИНА ІV) Новини,Рекомендації по харчуванню

pandemia-glob

Весь світ з тривогою продовжує спостерігати за зростанням кількості хворих на коронавірусне захворювання COVID-19, висловлювати вдячність медичним працівникам за їхній щоденну відданість боротьбі за життя кожного пацієнта та сподіватись на значний прорив медичної науки у створенні дієвих засобів запобігання інфікуванню та лікування пацієнтів з SARS-CoV-2.

Нутриціологи та дієтологи намагаються поширювати наукові дані та практичні рекомендації для здорових та хворих людей, які відповідають засадам доказової медицини. І хоча немає підстав для очікування швидких результатів досліджень впливу харчування на ризик захворіти на SARS-CoV-2 та на особливості його перебігу, вже наявні дані про взаємодію харчування, мікробіоти та імунної системи мають ширше застосовуватись для зменшення ризику інфікування та полегшення перебігу захворювання коли вірус все ж таки потрапив в організм.

Коронавіруси, які змусили світ кардинально змінити життя, відомі досить давно. У 2002 році у південному Китаї вперше були зареєстровані випадки важкого гострого респіраторного синдрому (SARS), варіанту респіраторної вірусної інфекції, що може бути потенційно фатальною. SARS-CoV-2 є ще більшим викликом для громадського здоров’я, потребуючим мобілізації всіх наявних ресурсів для адекватної відповіді.

Відомо, що запобігання вірусній інвазії, елімінація вірусу та відновлення після інфекційного захворювання потребує активації імунної відповіді і адекватне харчування є одним з найбільш дієвих способів її досягнення. З іншого боку, нутритивні дефіцити, спричинені захворюваннями та більш поширені у похилому віці, здатні зумовлювати значне погіршення імунного опору.

Імунонутриціологія, як окремий напрямок науки про харчування, набуває все більшої популярності серед науковців та практичних лікарів. Наші пацієнти завжди очікують на обґрунтовані рекомендації щодо можливостей стимуляції імунної системи за рахунок адаптації моделі харчування або акцентів на споживанні певних харчових речовин.

Добре відомо, що ми живемо в інформаційну еру, коли надійні, сумнівні або й зовсім неправдиві дані миттєво поширюються та одночасно потрапляють до мільйонів людей через Інтернет. Серед них дуже багато тверджень про харчові імуностимулятори. Найчастіше згадуються пробіотики, біофлавоноїди, вітаміни А, D, С, Е, В6, В12, фолат, мідь, цинк, залізо, селен. Гіпотетично, вони можуть здійснювати синергічний вплив на імунний статус.

В одному з останніх оглядів (Gombart et al, 2020) найбільше уваги було присвячено вітамінам С та D, а також цинку.

Вітамін С

Починаючи з його виділення у 1930 році, вітамін С застосовувався для підтримки імунної системи, також вважалось, що його вживання зменшує захворюваність на пневмонію та полегшує її перебіг. Аскорбінова кислота має низку вивчених впливів на вроджену та набуту імунну систему: накопичується нейтрофілами, стимулює клітинний імунітет, оптимізує стан кишкової бар’єрної функції, захищає від оксидативного стресу.

В огляді 2017 року (Hemila H., Nutrients, 2017) містяться висновки щодо підтвердження ролі вітаміну С у запобіганні пневмонії (три контрольовані дослідження) та у підвищенні ефективності її лікування (два контрольовані дослідження). Для досягнення профілактичного та лікувального ефекту використовують широкий діапазон доз вітаміну С (від 300 мг до 2 г).

Антиоксидантні властивості вітаміну С ймовірно є потенціальним механізмом його ефективності оскільки інфекція зазвичай провокує оксидативний стрес та активує фагоцити, які є додатковим джерелом пероксидів та вільних радикалів.

Вітамін D

Науковий інтерес до багатовекторних впливів цього вітаміну лишається на стабільно високому рівні останні десятиліття. Численні дослідження вивчали взаємодію між вітаміном D та респіраторними вірусами, його вплив на ризик негоспітальної пневмонії. Встановлений значний імунорегулюючий вплив, що реалізується через власні рецептори, експресія яких проявляється у більшості імунних клітин (В-лімфоцити, Т-лімфоцити, макрофаги та моноцити).

 

Крім того, існує гіпотеза, що імунні клітини можуть конвертувати 25(OH)D3 в активну форму вітаміну — 1,25(OH)2D3. У нещодавньому огляді (Zdrenghea et al, 2017) також повідомляється, що епітелій респіраторних органів, макрофаги та моноцити спроможні до експресії рецепторів вітаміну D. Тому ймовірно його застосування може грати роль ад’ювантної терапії в осіб з нестачею/дефіцитом вітаміну D. У статті Greiller та Martineau (Nutrients, 2015) повідомляється, що дефіцит вітаміну D асоційований зі збільшенням ризику вірусних респіраторних інфекцій, а також про вплив його метаболітів на експресію генів та секрецію інтерферону 1 типу, хемокінів CXCL8 та CXCL10 прозапальних цитокінів: IL-6 та фактору некрозу пухлин-альфа.

 

Важливі висновки містяться у систематичному огляді та мета-аналізі (Martineau et al, BMJ, 2017) 25 рандомізованих досліджень із загальною кількістю 11 321 учасник. Було вивчений ефект саплементації вітаміну D щодо гострих респіраторних інфекцій у людей віком від 0 до 95 років. В усіх учасників було встановлено протективний ефект, але особливо у тих, хто мав вихідний рівень гідроксивітаміну D менше 25 ммол/л, що відповідає його дефіциту. Загалом автори дійшли до висновку, що цей вітамін є безпечною можливістю захисту від респіраторних інфекцій.

 

Цинк

Цинк визнається ключовим мікроелементом-вартовим імунної системи, так як є незамінним для її функціонування. Іони цинку регулюють внутрішньоклітинні сигнальні системи імунних клітин. Цей мікроелемент також залучений у модуляцію запального процесу, збільшуючи інтенсивність запальної відповіді для зв’язування патогенів та їх наступної елімінації за участю нейтрофілів.

 

Дотепер не опубліковано мета-аналізів, присвячених імуномодулюючому впливу цинку. Огляд декількох досліджень у дітей (Sakulchit T et al, 2017) дозволяє зробити висновки, що саплементація цинком протягом понад трьох місяців є ефективною у запобіганні пневмонії у віковій групі молодше 5-ти років. Водночас, менш тривалий прийом не має потужних доказів ефективності.

 

Серед людей похилого віку встановлена асоціація нестачі цинку з погіршенням імунної функції, зменшенням стійкості до патогенів та ймовірно зростанням захворюваності на пневмонію та смертності від неї (Barnett JB et al, 2010). Але потрібні більш масштабні та досконалі дослідження для вивчення ефективності саплементації цинком.

 

Пробіотики

Живі мікроорганізми, які при потраплянні в організм у достатній кількості, зумовлюють корисні ефекти, відповідно до сьогоднішнього визначення пробіотиків – є найбільш популярними та вивченими імуномодуляторами.

Ключові роди пробіотичних бактерій включають Lactobacillus (L.), Bifidobacterium (B.), та Streptococcus (S.). Lactobacillus разом з Bifidobacterium мають вже тривалу історію безпечного застосування у складі молочних продуктів, вони також входять до складу кишкової мікробіоти.

Споживання пробіотиків з їжею та у формі дієтичних добавок спричинює вплив на слизову оболонку ШКТ та локальну імунну систему, яка включає найбільшу кількість імунних клітин у людському організмі.

Посередниками у реалізації імуномодулюючої дії пробіотиків є епітеліальні клітини, М-клітини у Пеєрових бляшках та дендритні клітини (Thomas CM et al, 2010, Baba N et al, 2009). Ефект пробіотиків відносно слизової оболонки не обмежується травним каналом. Збільшення опору імунної системи, асоційоване із застосуванням пробіотиків, встановлене і в інших слизових оболонках, наприклад, у верхніх дихальних шляхах (Vientos-Plotts AI et al, 2017).

Більше того, зростають обсяги доказів того, що пробіотики впливають на системну імунну відповідь. Результати декількох досліджень демонструють, що пробіотики зумовлюють продукцію прозапальних цитокінів для збільшення інтенсивності імунної відповіді проти патогенів, але й можуть стимулювати вивільнення протизапальних цитокінів, відновлюючи баланс імунної відповіді (Thomas CM et al, 2010).

Також з’ясовано, що вплив пробіотиків на продукцію цитокінів залежить від штаму – збільшення вироблення IFN-α [B. lactis HN019, (Arunachalam K et al, 2000)], зменшення продукції TNFα [L. rhamnosus GG, (Kekkonen RA et al, 2008)] та IL-2 [B. animalis ssp. Lactis Bb12, (Kekkonen RA et al, 2008)].

Практичні рекомендації

З метою зменшення ризику захворювання на гострі респіраторні інфекції та для зниження ймовірності їх важких форм доцільно рекомендувати уразливим групам населення дотримання наступних правил:

  • Споживання збалансованого набору харчових продуктів з максимальною присутністю натуральної рослинної їжі (овочі, фрукти, ягоди, цільні злаки, бобові, горіхи, насіння) та помірною кількістю тваринної їжі (яйця, м’ясо птиці, риба, молочні та кисломолочні продукти), детальні рекомендації на сайті: prozdorove.com.ua.
  • Для людей похилого віку слід пропонувати споживання дієтичних добавок з вмістом щонайменше 20 мкг (800 МО) вітаміну D3, зважаючи на те, що його нестача, а тим більше дефіцит асоційовані з послабленням імунної відповіді.
  • Слід забезпечити щоденне споживання людьми похилого віку овочів, фруктів та ягід з високим вмістом вітаміну С (броколі, болгарського перцю, цвітної капусти, полуниці, смородини, цитрусових фруктів).
  • Значний відсоток людей похилого віку може мати недостатнє надходження цинку з їжею, слід заохочувати літніх людей регулярно вживати в їжу яйця, горіхи, насіння, цільні злаки та м’ясо. Дієтичні добавки доцільно рекомендувати суб’єктам з підтвердженим дефіцитом цинку.
  • Регулярне споживання молочних, кисломолочних та рослинних продуктів із вмістом пробіотичних бактерій слід рекомендувати всім групам населення для отримання імуномодулюючих ефектів.
  • Дієтичні добавки з вітамінами D, С, цинком та пробіотиками можуть використовуватись в якості ад’ювантної терапії для пацієнтів з респіраторними вірусними інфекціями.
  • При призначенні дієтичних добавок не рекомендується перевищення добової дози вітаміну D понад 50 мкг (2000 МО) та перевищення добової кількості цинку понад 25 мг (EFSA, 2006).
  • Не існує переконливих обґрунтувань для встановлення верхнього добового безпечного рівня вітаміну С. Вважається, що споживання до 1 г/день не спричинює появи побічних ефектів (EFSA, 2006).
  • Призначення додаткових джерел окремих нутрієнтів має бути індивідуально оціненим з урахуванням потенційної ефективності та безпечності.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ХАРЧУВАННЮ ПІД ЧАС ЕПІДЕМІЇ КОРОНАВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ COVID-19 (ЧАСТИНА ІV)
0 votes, 0.00 avg. rating (0% score)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *