ПРОБІОТИКИ МОЖУТЬ БУТИ КОРИСНИМИ ПРИ ЛІКУВАННІ COVID-19 Новини,Рекомендації по харчуванню

images

Триваюча пандемія COVID-19, що реалізується у вигляді важкого гострого респіраторного синдромому, викликаного коронавірусом 2 (SARS-CoV-2), спричинила понад 109 мільйонів інфекцій та понад 2,4 мільйона смертей. Навіть на теперішній час немає затверджених фармацевтичних препаратів, які демонстрували б потужну специфічну активність проти вірусу. Нове дослідження оцінює роль пробіотиків у боротьбі із захворюванням, що може мати велике значення, враховуючи появу нових варіантів та широкий спектр клінічних проявів при COVID-19.

 

Пробіотики при вірусній інфекції

Пробіотики — це «непатогенні живі мікроорганізми, що забезпечують певну користь для здоров’я людини-господаря». До них належать роди бактерій Lactobacillus та Bifidobacterium, які зазвичай присутні у ферментованій їжі. Більшість варіантів традиційної кухні має в своєму складі такі ферментовані продукти.

 

За останні два десятиліття багато досліджень та клінічних випробувань припустили, що пробіотики можуть допомогти модулювати імунну відповідь та лікувати різні захворювання, особливо вірусні інфекції. Нерідко, отримані на моделях тварин висновки, вказують на те, що пробіотики мають значення для підтримки здоров’я імунної системи господаря, що допомагає організму відновлюватися після респіраторної вірусної інфекції. Подібні втручання не тільки покращили здоров’я тварин, але і знизили вірусне навантаження в їх легенях та підвищили рівень виживання.

 

У цій статті, яка з’явилася в журналі Nutrition Research, були розглянуті можливості використання пробіотиків для профілактики вірусних інфекцій. Мова йде про приблизний перелік пробіотичних штамів, які можуть допомогти запобігти зараженню та посилити імунну функцію, таким чином зменшити вплив вірусних інфекцій, особливо COVID-19.

 

Вплив пробіотиків на біологію господаря та вірусів

Вірус SARS-CoV-2 може передаватися навіть від безсимптомних осіб або під час безсимптомної фази зараження. Остання може тривати до двох тижнів, піддаючи оточуючих потужному вірусному навантаженню, створюючи високий ризик зараження. Пробіотики можуть стримувати вірус при респіраторній фазі інфекції, а також інгібувати зв’язування вірусу з рецептором клітини-господаря.

 

Вірусний кліренс і збільшення виживання

На одній мишиній моделі було показано, що пробіотики сприяють кліренсу вірусу грипу та нейтралізують вироблення антитіл через Т-хелперні клітини типу 1 (Th1). В результаті вірус зникав з легень та інших місць зараження.

 

Інше дослідження показало, що рівень смертності від грипу знизився зі 100% до 60% при введенні мертвих та живих пробіотиків відповідно, та з 60% до 30% при застосуванні інтраназального шляху введення. Це дослідження продемонструвало збільшення продукції секреторних IgA та зниження продукції прозапальних цитокінів після зараження.

 

Ці ж дослідники продемонстрували потенційну ефективність видів Lactobacillus для захисту від вірусної інфекції. Цей захист пояснювали їх імуномодулюючою активністю. Така ж тенденція спостерігалась і в інших дослідженнях із використанням Lactobacillus у якості пробіотиків серед мишей, інфікованих вірусами грипу.

Подібні переваги були виявлені у рода Bacillus, реалізуючись у вигляді пригнічення реплікації вірусу та вищим рівнем виживання. Встановлено, що противірусний пептид P18 захищає мишей у 80% випадків інфекцій та зменшує вірусне навантаження на легені, що вказуює на його потенціал для подальшого вивчення.

 

Термічно інактивовані пробіотики

Цікаве дослідження показало, що інтраназальне використання термічно інактивованого пробіотичного штаму L. casei DK128 сприяло захисту від штаму вірусу грипу H3N2. Всі інфіковані миші вижили, рівень запальних цитокінів знизився, а вірусне навантаження на легені миші зменшилося. Це являє собою ще один перспективний шлях для подальших досліджень.

 

Імуномодулюючі ефекти

Поєднання трьох штамів Lactobacillus викликало противірусну реакцію, збільшуючи продукцію запальних цитокінів та впливаючи на регуляторний фактор інтерферону-7 та інших імуномодулюючих генів.

 

Інша група дослідників показала, що противірусні ефекти, пов’язані із введенням пробіотиків можуть бути зумовлені пригніченням специфічного білка, який опосередковує реплікацію вірусу, а саме SWI2 / SNF2 білка-активатора CREB-зв’язуючого білка (SRCAP).

 

Ще одне дослідження продемонструвало, що пробіотики можуть активувати збалансовану відповідь на рівні Th1 / Th2. Встановлено, що ці агенти запобігають зараженню іншими вірусами, такими як вірус гепатиту С, вірус простого герпесу типу 1, вірус імунодефіциту людини.

 

Захисні ефекти при вірусних інфекціях людини

В ході досліджень на людях було встановлено, що пробіотики захищають від застуди та грипу більш ніж на 50%, підвищуючи рівень гамма-інтерферону (IFN-γ) у сироватці та секреторного IgA в кишечнику. Це говорить про те, що пробіотики безпечні та ефективні проти респіраторних інфекцій.

 

У немовлят щоденне введення пробіотиків від народження до року було пов’язане із меншим на 28% ризиком повторних респіраторних інфекцій. Подібні результати були повідомлені щодо гострого інфекційного захворювання у немовлят, які отримували пробіотики.

 

Постулюється той факт, що споживання пробіотиків покращує цілісність епітеліального бар’єру кишечника та регулює запальні реакції за допомогою різних сигнальних шляхів.

 

Механізм корисного впливу

Сприятливий вплив пробіотиків опосередковується багатьма механізмами, включаючи пригнічення адгезії бактерій, кращої роботи слизового бар’єру та модуляції імунної відповіді.

 

Передача SARS-CoV-2 відбувається за допомогою повітряно-крапельного механізму, вірусний спайковий білок опосередковує зв’язування з рецептором клітини-господаря, використовуючи ангіотензинперетворюючий фермент 2 (ACE2).

 

Інфікування часто пов’язане з окислювальним стресом, коли вільні радикали викликають пошкодження клітинних мембран. У пацієнтів із COVID-19 спостерігається високий рівень запальних цитокінів у крові, який часто називають цитокіновою бурею. Вважається, що це є основною причиною серйозних пошкоджень багатьох органів, що виникають при тяжкому COVID-19.

 

COVID-19 також асоціюється із дисбіозом кишечника, в результаті чого в кишечнику збільшується кількість патогенних бактерій. Це, разом із надмірним вірусним навантаженням на слизову, порушує бар’єрну функцію епітелію кишечника при хронічних захворюваннях. Пробіотики можуть виправити дисбіоз, одночасно зменшуючи вірусне навантаження та запалення.

 

Які наслідки?

Зміцнення імунітету господаря є одним з найефективніших способів зменшення тяжкості COVID-19. І саме пробіотики потенційно можуть забезпечити нас реальною можливістю досягти цієї мети.

 

Дослідники дійшли висновку, що найбільш корисними є наступні пробіотичні штами: L. gasseri SBT2055, L. casei DK128, B. subtilis 3, L. rhamnosus CRL1505 та штами B. Bifidum.

Їх використання асоціювалось із підвищенням виживання на 50–80% та потужною протизапальною реакцією.

Такі штами, як L. rhamnosus GG, L. casei, L. plantarum, штам L. casei Shirota, B. lactis Bb-12 та B. longum, знизили прояви інфікування верхніх дихальних шляхів, грипоподібні симптоми та діарею, пов’язану з антибіотиками на 40 — 70%.

 

Інші штами, такі як L. reuteri ATCC 55730, L. paracasei, L. casei 431, L. fermentum PCC та B. infantis 35624, грали ключову імуномодулюючу роль при різних інфекціях.

 

Корисність таких пробіотиків при COVID-19 може полягати в їх здатності зменшувати ризик зараження дихальних шляхів шляхом зв’язування з вірусом або поверхнею епітелію. Це запобігає прикріпленню вірусу до рецепторів епітеліальних клітин.

 

По-друге, вони покращують функцію епітеліального бар’єру кишечника та коригують дисбіоз, поряд із виділенням множинних пептидів та інших молекул, які можуть пригнічувати реплікацію вірусу. Секреторні IgA також можуть нейтралізувати антитіла.

 

Зрештою, вони можуть модулювати цитокінову бурю, пов’язану з важким та критичним перебігом захворюванням, та збалансувати Th1 / Th2 реакції. Разом з іншими ефектами щодо імунних реакцій господаря, це може призвести до активації клітинного імунітету та специфічних реакцій антитіл проти вірусу.

 

Нарешті, їхня потужна антиоксидантна активність призводить до нейтралізації вільних радикалів, що пом’якшує пошкодження органів. Подальші дослідження повинні визначити оптимальну комбінацію таких штамів із впливом кожного на біологію SARS-CoV-2, відкоригованих з урахуванням віку, способу життя та дієтичних звичок.

 

Після підтвердження цих висновків пробіотики можуть бути введені в клінічну практику для лікування COVID-19.

 

Джерело: Singh, K. et al. (2021). Probiotics: A potential immunomodulator in COVID-19 infection management. Nutrition Research. https://doi.org/10.1016/j.nutres.2020.12.014,https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0271531720305984

ПРОБІОТИКИ МОЖУТЬ БУТИ КОРИСНИМИ ПРИ ЛІКУВАННІ COVID-19
0 votes, 0.00 avg. rating (0% score)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *