ПЕРСПЕТИКИВИ ВИКОРИСТАННЯ ПРОБІОТИКІВ ДЛЯ УСУНЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОРУШЕНЬ З БОКУ ШКТ Новини,Рекомендації по харчуванню

93951

Невелике пілотне дослідження продемонструвало користь від клінічного застосування пробіотиків та прийнятний профіль безпеки. Зокрема невелике рандомізоване дослідження, проведене в Бельгії показало, що спороутворюючі пробіотики є безпечними та ефективними для лікування симптомів функціональної диспепсії.

Дослідження проводилось за участю 55 пацієнтів з функціональною диспепсією. Тім Вануйцел, доктор медичних наук з університетської лікарні Левена в Бельгії та його колеги повідомили, що більша частка осіб, які отримували пробіотики, досягали клінічної відповіді через 8 тижнів порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо (48% проти 20% відповідно; RR 1,95, 95% ДІ 1,07- 4.11, P = 0.028).

Пробіотики добре переносилися, при цьому однакова кількість пацієнтів як з групи, що вживала пробіотики, так і з групи плацебо повідомляла про такі побічні явища, як гастрит, грипоподібні симптоми або шкірні інфекції, жодних серйозних побічних ефектів, пов’язаних з лікуванням, авторами описано не було. Результати дослідження опубліковано в The Lancet Gastroenterology and Hepatology.

Клінічна відповідь спостерігалась в групі осіб, які вживали пробіотики, незалежно від застосування інгібіторів протонної помпи (ІПП):

З ІПП: 46% проти 13%; RR 2,60 (95% ДІ 0,98-9,36)

Без ІПП: 50% проти 27%; RR 1,62 (95% ДІ 0,78-4,05)

Головний дослідник стверджує, — «Оскільки пробіотики безпечні і добре переносяться, то спороутворюючі пробіотики нового покоління можуть бути використані на початку лікування функціональної диспепсії». «На жаль, така терапія поки не доступна на американському ринку».

Попереднє лікування функціональної диспепсії не показало достатньої ефективності чи безпеки. Довготривале застосування ІПП може змінити мікрофлору кишечника (викликаючи дисбактеріоз) та збільшити ризик зараження інфекцією Clostridium difficile. Пропозиція щодо використання пробіотиків в йогурті (Lactobacillus gasseri) з метою лікування диспепсії сформувалась ще за часів попередніх досліджень.

Автори повідомили, що їх дослідження вперше дозволило оцінити потенціал застосування спороутворюючих пробіотиків. Оскільки ендоспори можуть вижити в суворих умовах, таких як наявність соляної кислоти в шлунку, вони також мають тривалий період виживання в умовах кишечника, що може зробити їх більш ефективними.

Дослідники намагалися оцінити безпеку та ефективність цих пробіотиків, які застосовуються у вигляді або монотерапії, або додаються до ІПП з метою тривалого лікування функціональної диспепсії.

З червня 2019 року по березень 2020 року група рандомізувала 68 дорослих осіб з функціональною диспепсією в одному центрі. 2 місяці двічі на день вони отримували капсули з пробіотиками, що містили бактерії Bacillus subtilis (MY02) та Bacillus coagulans (MY01) або плацебо. Пробіотичні капсули містили 50 мг 2,5 × 109 колонієутворюючих одиниць (КОЕ) ендоспор, змішаних з мальтодекстрином.

Щомісячно оцінювали тяжкість симптомів та якість життя, для цього заповнювались анкети пацієнта PAGI-SYM (оцінка пацієнтом індексу тяжкості симптомів у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту).

Середній вік учасників був 40, близько 75% були жінками, понад 89% були білими, і близько половини отримували ІПП (фактор стратифікації).

Пробіотики збільшили кількість бактерій у калі, зокрема Faecalibacterium та Roseburia.

«Ми не тільки виявили клінічну користь, але й змогли трохи зрозуміти механізм», — сказав Вануйцель. «Після 16 тижнів лікування ми побачили зменшення рівня клітин IL-17 і Th17 [Т-хелперів], які є маркерами запалення, і збільшення бактерій у калі, про які ми знаємо, що вони можуть сприятливо впливати на здоров’я кишечника.»

Особи як з групи пробіотиків, так і з групи плацебо повідомляли про побічні явища (16% проти 33% відповідно). Повідомлялося навіть про дві серйозні побічні реакції — непритомність та апендицит, які на думку авторів не мали відношення до досліджуваного препарату. Смертей, пов’язаних з лікуванням, не було.

Тим не менш, доктор філософії Грейс Бернс з Університету Ньюкасла в Австралії та її колеги вказали на ряд обмежень у висновках у супровідній редакційній статті.

«Не всі люди однаково сприймають пробіотики, і відповіді на їх вживання є персоніфікованими»,-написали вони. «Таким чином, залишається неясним, чи може неоднорідність у клінічній відповіді на пробіотики у пацієнтів з функціональною диспепсією бути результатом того, що деякі підгрупи пацієнтів реагують на пробіотики краще, ніж інші».

 

Обмеження дослідження, зазначені авторами дослідження, включали його обмежену тривалість та узагальнення. Пацієнтів також не відбирали на основі тяжкості постпрандіального дістрес синдрому.

«Залишається з’ясувати, чи здатні спороутворюючі пробіотичні коктейлі мати довгострокову ефективність у лікуванні проявів функціональної диспепсії, і чи необхідна подальша характеристика імунного та мікробного профілів на гастродуоденальному рівні для встановлення локалізованої реакції»,-сказали редактори.

 

Джерело:

  1. Wauters L, et al «Efficacy and safety of spore-forming probiotics in the treatment of functional dyspepsia: a pilot randomised, double-blind, placebo-controlled trial» Lancet Gastroenterol Hepatol 2021; DOI: 10.1016/S2468-1253(21)00226-0.
  2. Burns GL, et al «Spore-forming probiotics for functional dyspepsia» Lancet Gastroenterol Hepatol 2021; DOI: 10.1016/S2468-1253(21)00260-0.

 

ПЕРСПЕТИКИВИ ВИКОРИСТАННЯ ПРОБІОТИКІВ ДЛЯ УСУНЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОРУШЕНЬ З БОКУ ШКТ
0 votes, 0.00 avg. rating (0% score)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *