ЗМІНИ ПОВЕДІНКИ І КОНТРОЛЬ ВАГИ
Багато людей по всьому світу робить численні спроби змінити власну вагу, часто з метою позбутись зайвих кілограмів. На превеликий жаль, більшість цих спроб не зумовить тривалого успіху. Справа у тому, що еволюція працює проти них. Про це говорили експерти на науковій сесії «Створення стабільних змін у поведінці».
Людство генетично запрограмоване на споживання їжі як тільки виникне така можливість, використання енергії лише щоб лишитись живим та віддавати перевагу їжі із солодким та солоним смаком. Все це значно утруднює підтримання змін у харчовій поведінці та руховій активності.
«Коли ми хочемо їсти, навіть за наявності намірів утриматись від їди, ми їмо все одно. Ми маємо наміри розпочати регулярні тренування, але знаходимо простішим не робити цього» – говорить доктор Evan Forman з Drexel University (Філадельфія, США).
Гарною новиною є те, що декілька поведінкових інтервенцій можуть переважити цей еволюційний порядок. Говорячи про нові стандарти поведінкової терапії, Forman визначає чотири фактори, що зумовлюють успіх у контролі ваги: захисні психологічні навички, відповідальність, контроль запобіжників, розумний часовий план.
Вони є складовим поведінкової терапії заснованої на прихильності (ПТЗП). Доктор Forman звертає увагу на відмінності між ПТЗП та стандартною поведінковою терапією (СПТ). ПТЗП включає складові СПТ: навчання основам харчування, визначення мети і цілей, самоконтроль та контроль стимулів. Але, водночас, виключає акценти, які робляться при СПТ на відокремленні та протиставленні, встановленні когнитивних порушень та реструктуризацію розумових функцій. При застосуванні ПТЗП додаються акценти на роз’ясненні, свідомому прийнятті рішень, готовності сприймати позбавлення задоволення.
Forman з колегами провели рандомізоване дослідження із включенням 190 жінок та чоловіків з ожирінням, які протягом року отримували 25 сесій із консультування по ПТЗП або СПТ. У кінці дослідження учасники групи ПТЗП досягали втрати 10% ваги вдвічі частіше порівняно з учасниками групи СПТ. Аналогічно, вдвічі частіше вони утримували цей результат у зменшенні ваги через два роки спостереження. Також учасники групи ПТЗП сповіщали про кращу якість життя – говорить Forman.
Слід визнати, що ПТЗП має й недоліки, такі як висока вартість та потреба у значних витратах часу. Однією з можливостей уникнути цього є проект ReLearn. Та ж група дослідників вивчала ефективність дистанційних персоніфікованих інтервенцій з метою зменшення зайвої ваги у 52 учасників, яких випадково було розподілено на групи, що отримували або двічі на тиждень телефонний дзвінок від тренера з втрати ваги, або обмін повідомленнями з ним, або автоматизовані текстові повідомлення.
Результати продемонстрували однакове зменшення ваги в усіх групах. При цьому, вартість автоматизованих текстових повідомлень складала лише третину від вартості роботи тренера. Дослідники також встановили очікуване – кожна людина потребує різних підходів у різні періоди, планується рандомізоване дослідження для з’ясування персоніфікованих потреб.
Інтервенції при anorexia nervosa
Доктор Timothy Walsh з Дослідницького центру проблем харчування та ожиріння Колумбійського університету (Нью Йорк, США) запропонував дискусію щодо перспектив когнитивної неврології при веденні пацієнтів з anorexia nervosa. Walsh нагадав, що загальним підходом у лікуванні таких хворих є відновлення маси тіла шляхом інтенсивних нутритивних інтервенцій в умовах стаціонари. «Рішення ключової проблеми у дійсності просте – їсти. Якщо не вдається відновити вживання адекватної дієти, то це унеможливлює досягнення терапевтичних цілей» – говорить він.
Протягом багатьох років у госпіталі, де працює доктор Walsch для пацієнтів з анорексією пропонується на вибір ланч з високим або низьким вмістом калорій. «Ми говоримо їм обирати та їсти, що вони вважають за потрібне, без тиску та наслідків» – говорить доктор Walsh. Результати такого підходу свідчать про збільшення споживання калорій пацієнтами під час ланчу з 400 до 500 кілокалорій. Але здорова жінка споживає близько 800 кілокалорій.
Walsh цитує дослідження, в якому пацієнти з anorexia nervosa уникають споживання жиру. «Можливо це є коренем проблеми. Навіть після тривалого комплексного лікування такі пацієнти повертаються до відмови від їжі, тому що у ній присутній жир» – говорить він.
Гіпотеза щодо укорінення поведінки, пов’язаної з уникненням споживання жиру хворими на анорексію, призводить до автоматичної відмови від певної їжі навіть супроти бажанню пацієнта. Для перевірки цієї гіпотези Walsh з колегами провели дослідження, у ході якого пацієнтам демонструвались фотографії 76 харчових продуктів та страв із класифікацією їх за корисністю та смаком. Результати продемонстрували, що хворі з анорексією взагалі не думають про їжу як щось корисне. Вони також знаходять менш смачними страви з більшим вмістом жиру.
Для перевірки того, чи працюють ці принципи при ожирінні Walsh з колегами спостерігали з 21 людиною, кожна з яких втратила понад 13 кг та утримувала результат більше року та з 25 суб’єктами з контрольної групи. В результаті з’ясувалося, що пацієнти, які втратили вагу вважають продукти з більшим вмістом жиру менш корисними так само як і пацієнти з anorexia nervosa. Ймовірно, існує спільний нейронний та поведінковий механізм, шо зумовлює втрату ваги, як на користь людині, так і внаслідок хвороби.
Мобільні додатки для вирішення проблеми ваги
Доктор Deborah Tate з Університету Північної Кароліни (США) доповідала про перспективи цифрових інтервенцій у лікуванні ожиріння. Численні дослідження підтверджують ефективність мобільних технологій завдяки можливостям самоконтролю, комунікації з консультантом та зворотного зв’язку, групової підтримки, використання структурованої індивідуальної програми.
Але доктор Tate вважає, що поведінкові стратегії, здатні покращити мотивацію, зменшити стресові реакції та допомогти з рішенням поточних проблем практично відсутні у більшості доступних мобільних додатків. Доповідачка з колегами провела дослідження, в якому встановлено зменшення прихильності та ефективності діджитальних інтервенцій з плином часу.
Можливим способом покращення ситуації є постійна передача даних для зменшення кількості об’єктів, які користувач має моніторувати самостійно. Також позитивно впливає пропозиція нових тем кожні чотири тижні та постійне проведення кампаній з оновлення контенту. Надзвичайно перспективною виглядає подальша персоніфікація мобільних додатків, які будуть більше відповідати індивідуальним очікуванням користувачів.
