Молочні продукти та гіпертонія. Новини,Рекомендації по харчуванню

unnamed

Дія ферментованих молочних продуктів при гіпертонічній хворобі та високому АТ вивчалась у чотирьох РКД позитивної якості. В одному з таких досліджень Inoue et al., давали чоловікам та жінкам з м’якою артеріальною гіпертензією (АГ) споживати або плацебо (n=15), або молоко, ферментоване штамом L. casei Shirota та Lactococcus lactis YIT 2027 (n=20). Було доведено, що під час ферментації ці штами виробляють аміномасляну кислоту у кількості 10–12 мг / 100 мл. У пацієнтів, які вживали такий кисломолочний продукт, спостерігалось значне зниження показників діастолічного та систолічного АТ протягом 2 або 4 тижнів відповідно, за 4 тижні також покращувались показники середнього АТ у порівнянні з вихідним рівнем. Досягнені результати зберігались протягом 12 тижневого періоду споживання. Для суб’єктів, які вживали кисломолочний продукт, різниця між групою плацебо та групою, яка підлягала втручанню щодо показників систолічного АТ через 4 та 12 тижнів склала 13,4+4,1 та 17,4+4,3 мм рт.ст. відповідно.

Jauhiainen et al., провели РКД із дорослими пацієнтами, що мали артеріальну гіпертензію. Їх годували кисломолочним продуктом, що містить біоактивні пептиди, отримані в результаті бродіння молока під дією штаму Lactobacillus helveticus LBK-16H. У порівнянні з групою плацебо, в основній групі відбулось зниження систолічного та діастолічного АТ (на 4,1 та 1,8 мм рт.ст. відповідно).

В іншому РКД, проведеному Usinger et al., 94 пацієнти із прегіпертензією та граничними показниками АТ, споживали молоко, ферментоване інгібітором ангіотензин-перетворюючого ферменту пептид-продукуючого штаму L. helveticus. Щоденне споживання 150 мл або 300 мл кисломолочного продукту не впливало на показники АТ порівняно з плацебо. Однак, при збільшенні кількості кисломолочного продукту, спостерігалося зменшення рівня АТ в основній групі. Таким чином, автори дійшли висновку, що споживання більш ніж 300 мл ферментованого молока, що містить біоактивні пептиди, може мати скромний вплив на АТ. У супутньому дослідженні (Usinger et al.,), визначали активність ангіотензин-перетворюючого ферменту; отримані результати демонструють відсутність впливу кисломолочного продукту на активність ангіотензин-перетворюючого ферменту.

Дослідження нейтральної якості, що оцінювали вплив ферментованого молока на АТ, як правило, демонструють сприятливий ефект. Так за даними Kawase et al., вже через 8 тижнів вживання молока, що містить L. casei та S. Thermophilus, рівень систолічного АТ значно знизився (приблизно на 5 мм рт.ст.). Результати когортного дослідження 2636 чоловіків та жінок у віці 28–62 років (частина Framingham Heart Study) показали, що споживання йогурту протягом 15 років асоціювалось із зниженням ризику артеріальної гіпертонії. Після коригування результатів з урахуванням стилю життя та демографічних чинників (включаючи загальну якість дієти, загальне споживання енергії, метаболічні фактори та вживання ліків), споживання однієї додаткової порції йогурту на тиждень корелює із 6% зниженням ризику розвитку інциденту АГ. Masala et al., виявили зворотний зв’язок між споживанням йогурту та систолічним АТ у дослідженні CS (дорослі у віці 18–25 років). Автори дійшли висновку, що результати підтверджують сприятливий вплив відібраних молочних продуктів (молоко та йогурт), але також застерегли, що ефект може бути інтерпретований як результат більш здорового способу життя у суб’єктів, що споживають йогурт. Hutt et al., досліджували ефект споживання пробіотичного сиру та йогурту на показники АТ у здорових дорослих у порівнянні з контролем без акценту на конкретний пробіотичний штам. Основним ефектом споживання пробіотичного сиру та йогурту було скромне, але статистично значуще зниження діастолічного АТ, в той час як споживання пробіотичного сиру асоціювалось ще й зі значним зниженням систолічного АТ.

Висновок: опубліковані результати говорять про те, що вплив кисломолочних продуктів на показники артеріального тиску можуть залежати від конкретних бактерій, що використовуються під час бродіння.

Джерело: Savaiano DA, Hutkins RW. Yogurt, cultured fermented milk, and health: a systematic review [published online ahead of print, 2020 May 23]. Nutr Rev. 2020;nuaa013. doi:10.1093/nutrit/nuaa013

 

Молочні продукти та гіпертонія.
0 votes, 0.00 avg. rating (0% score)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *