Цікавий і важливий аналіз, нещодавно опублікований у супер поважному журналі «The New England Journal of Medicine» (NEJM), повідомляє про взаємозв’язок між добовою екскрецією натрію із сечею (який використовується як сурогатний показник споживання натрію із їжею) та ризиком серцево-судинних захворювань.
Основною перевагою цього аналізу є збільшення потужності доказів за рахунок зіставлення інформації щодо учасників із шести проспективних когортних досліджень, які мали принаймні два вимірюванні добової екскреції натрію із сечею. Таким чином, в епідеміологічному плані автори досягли сучасного золотого стандарту для вимірювання/оцінки споживання натрію, який полягає у використанні кількох 24-годинних аналізів сечі.
Відповідно, результати цього аналізу повинні являти собою одні з найнадійніші і обґрунтовані на сьогоднішній день дані щодо зв’язку між споживанням солі та ризиком розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ).
Звичайно, клініцисти і навіть непрофесійна громадськість знають, що надмірне споживання солі вважається некорисним для здоров’я серця і судин, зокрема, за рахунок впливу на збільшення кров’яного тиску.
Насправді, деякі читачі могли б обґрунтовано заявити, що вони вже знають, що сіль шкідлива, через те, що історичні дослідження вказують на зв’язок споживання солі (хлориду натрію) з підвищенням артеріального тиску, так і з ризиком ССЗ.
Ця асоціація добре сформована й існують рекомендації поважних організацій (наприклад, ВООЗ) щодо зменшення споживання солі, наприклад, знизити споживання солі до < 5 г/добу і, бажано, 3 г/добу серед дорослих із ССЗ або груп ризику (іншими словами, більшості дорослих). Варто зазначити, що середнє споживання солі на день у західних суспільствах оцінюється в межах від 7,5 до 12,5 г, тому більшість дорослих людей споживають майже вдвічі більше солі, аніж зазначено в рекомендаціях. Наслідки такого надлишкового споживання солі для здоров’я населення є надзвичайно серйозними.
Проте, незважаючи на очевидну наявність зв’язку між сіллю та серцево-судинними захворюваннями, набагато більш суперечливим є характер «форми» зв’язку між споживанням солі та ССЗ. За останні 5-10 років люди розділилися на два табори. Перший вважає, що дана асоціація є лінійною, тобто чим менше споживати солі, тим нижчий ризик ССЗ. Інший табір вважає, що ризик зростає при високому споживанні солі, але також і при занадто низькому споживанні. Відповідно до цієї останньої гіпотези – зменшення споживання солі до дуже низьких рівнів (особливо нижче 1,5-2 г/добу) можуть бути шкідливими за деяких умов.
Варто зазначити, що вищезгадана асоціація була повідомлена згідно з даними дуже великих когорт і використанням більш зручних оцінок споживання солі, зокрема визначення рівня натрію в сечі за допомогою рівнянь, застосовуваних для оцінки 24-годинного споживання. Використовуючи споживання натрію, можна вивчати це питання в численних когортах, використовуючи ці дослідження, щоб, можливо, краще визначити зв’язок між сіллю та ССЗ. Навпаки, дослідження з 24-годинним вимірюванням натрію в сечі, як правило, менші через більш трудомісткий, дорогий і громіздкий характер оцінки. Тим не менш, ті, хто вважає, що зв’язок між сіллю та ССЗ є лінійним, критикують іншу теорію через використання менш надійної оцінки споживання натрію.
НАТРІЙ, КАЛІЙ І СЕРЦЕВО-СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ:
Майже кожен лікар рекомендує пацієнтам зменшити споживання натрію, щоб допомогти їм нормалізувати кров’яний тиск. Але насправді дуже важко довести, що вживання натрію викликає серцево-судинні захворювання. Натрій затримує воду в організмі, що в свою чергу збільшує тиск, що може призвести до серцево-судинних порушень. Однак дуже важко виміряти, скільки натрію людина споживає щодня, і цей показник може змінюватися із дня в день. Ми знаємо, що чим більше натрію вживає людина, тим більше натрію потрапляє в сечу, тож його рівень в сечі може бути вірним показником високого споживання солы.
Автори використовували добове вимірювання натрію та калію в сечі. Вони використовували дані шести передбачуваних когорт здорових дорослих осіб, у яких протягом певного часу брали 24-годинні зразки сечі для визначення рівнів натрію та калію. Дослідження включало дані про 10 709 учасників, серед яких було зафіксовано 571 серцево-судинних випадків в середньому за 8,8 років.
Дослідники порівняли пацієнтів з найвищим квартилем екскреції натрію з сечею з найнижчим квартилем і виявили збільшення серцево-судинних випадків на 60% (КР 95% ДІ 1,19–2,14; Р ≤ 0,005). Очевидно, що високий вміст натрію асоціюється з підвищеним ризиком. З іншого боку, для калію найвищий квартиль мав на 31% зниження частоти серцево-судинних подій (КР, 0,69; 95% ДІ, 0,51–0,91; P ≤ ,005). Отже, високе споживання калію здається позитивно впливає на серцево-судинну систему, і, враховуючи їх разом, у вигляді співвідношення натрію до калію, квартиль з найвищим співвідношенням мав на 62% вищий ризик серцево-судинних випадків (КР, 1,62; 95% ДІ, 1,25–2,10; P ≤ 0,005) . Знову ж таки, це підтверджує припущення, що більше натрію в сечі є небезпечним показником, а більше калію – позитивним.
У різних країнах світу виробники харчової продукції намагаються зменшити вміст натрію, одночасно збільшивши вміст калію, не впливаючи на смак продуктів. Багато інших компаній поступово знижують вміст натрію, щоб ми не могли помітити суттєві зміни смаку продуктів, але з часом ми отримуємо все менше натрію.
На персональому рівні ми можемо зменшити споживання натрію, промивши консервовані продукти перед приготуванням або додаванням до страв. І пам’ятайте, що поступове зниження вмісту натрію є одним з найкращих способів для профілактики захворювань серця. Таким чином, ми пристосовуємо наші смакові рецептори до нижчого рівня натрію в споживаних продуктах. Насправді, якщо таким чином тренувати рецептори, їжа з високим вмістом натрію перестане бути привабливою на смак.
Зрештою, це просте втручання, яке допоможе зменшити кількість небезпечних серцево-судинних випадків. Тож, споживайте менше натрію і більше калію, якщо у вас немає проблем з нирками. Це невелика зміна, яка може врятувати ваше життя та життя пацієнтів від ускладнень багатьох серцево-судинних захворювань.
Джерело:
Laatikainen T, Pietinen P, Valsta L, et al. Sodium in the Finnish diet: 20-year trends in urinary sodium excretion among the adult population. Eur J Clin Nutr. 2006;60(8):965-970.
