Обмеження надходження енергії еквівалентне декільком цукеркам або близько 300 ккал протягом двох років призводить не лише до поліпшення композиції тіла, але і суттєво зменшує ризик серцево-судинних захворювань, про що свідчать результати нещодавно оприлюдненого дослідження.

Під назвою GALERIE (The Comprehensive Assessment of Long-Term Effects of Reducing Intake of Energy) була виконана друга фаза спостереження за 200 суб’єктами, які мали або нормальну масу тіла, або дещо надмірну вагу (ІМТ – 22-27,9 кг/м2) та вік молодше 50 років.

 

Учасники дослідження були розподілені на дві групи – у першій пропонувалась персоніфікована дієта з обмеженням калорій поєднана із індивідуальним та груповим консультуванням з метою зменшити надходження енергії на 25% та контрольна група, в якій учасники знаходились на звичному харчуванні.

 

Доктор Вільям Краус з колегами з Медичного факультету Університету Д’юк

(Durham, North Carolina, USA) повідомляють, що суб’єкти з інтервенційної групи, які спроміглись обмежити вживання калорій на 12% протягом двох років у середньому втратили 7,5 кг. Це також було асоційовано із достовірним покращенням ліпідного профілю, кращою чутливістю да інсуліну, поліпшенням метаболічного індексу та зниженням С-реактивного білку.

 

Результати дослідження опубліковані в онлайн-версії Lancet Diabetes & Endocrinology.

 

Таким чином, достовірне поліпшення кардіометаболічного профілю було досягнуто, не зважаючи на те, що учасники інтервенційної групи не досягли поставленої мети у зменшенні ваги або в обмеженні калорійності харчування.

 

«Люди можуть досягти подібних результатів порівняно легко, звертаючи увагу на певні надмірності у тих чи інших обставинах та уникаючи їх, наприклад, відмовившись від перекусу після обіду» — говорить пан Краус.

 

Дослідниками було вивчено вплив обмеження енергетичної цінності харчування на важливі біомаркери, які відображають патологію серцево-судинної системи – щільність ендотелію сонних артерій, діастолічну функцію лівого шлуночка, зміни серцевого ритму. Досить неочікуваним було те, що достовірне зменшення кардіометаболічного ризику спостерігалось і у суб’єктів без значної надмірної ваги у достатньо молодому віці.

 

Посилання на оригінальну публікацію:

 

DOI:https://doi.org/10.1016/S2213-8587(19)30151-2