ЗВ’ЯЗОК МІЖ БАКТЕРІЯМИ КИШЕЧНИКА ТА ПОСТКОВІДНИМ СИНДРОМОМ Новини,Рекомендації по харчуванню

_kovid_simptomy_1300x820

Як свідчить дослідження, опубліковане онлайн в журналі Gut, структура мікробіому кишечника може асоціюватись із ризиком розвитку у людини «постковідного синдрому» через багато місяців після початкового зараження SARS-CoV-2, — вірусом, відповідальним за інфекцію COVID-19. Дослідники припускають, що «профілювання» мікробіому може допомогти визначити осіб, найбільш схильних до розвитку цього стану.
Постковідний синдром, який отримав назву «лонг COVID», характеризується ускладненнями та/або стійкими симптомами через кілька тижнів і місяців після первинного зараження COVID-19. Це відносно поширене явище: до 3 з 4 людей повідомляють про хоча б один симптом через 6 місяців після одужання від інфекції COVID-19. Втома, м’язова слабкість і безсоння є найбільш поширеними симптомами.
Надмірна відповідь імунної системи, пошкодження клітин або фізіологічні наслідки критичного захворювання, можуть сприяти розвитку постковідного синдрому. Але неясно, що саме його викликає або чому деякі люди є більш сприйнятливими.
Все більше доказів свідчать про причетність мікробіома кишечника — трильйонів бактерій, грибів та інших мікроорганізмів, які населяють травний тракт. А враховуючи, що кишечник відіграє важливу роль в формуванні та функціонуванні імунної системи, порушення імунної відповіді під час COVID-19, спричинене резидентними мікробами, також може вплинути на процес відновлення.
Тому дослідники намагались з’ясувати, чи може структура мікробіома кишечника бути пов’язана з постковідним синдромом, який визначається як принаймні один стійкий симптом через 4 тижні після елімінації SARS-CoV-2 з організму. Вони відстежили зміни в мікробіомі кишечника 106 пацієнтів з різним ступенем тяжкості COVID-19, які проходили лікування в 3 різних лікарнях у період з лютого по серпень 2020 року, а також у групі порівняння із 68 людей, які не хворіли на COVID-19, протягом того ж періоду часу.
Вони зробили це шляхом аналізу зразків випорожнень учасників. Серед 106 пацієнтів із COVID-19 зразки калу були відібрані під час надходження (68), а також через 1 місяць (64) і через 6 місяців (68). Зразки калу також були зібрані у 11 пацієнтів через 9 місяців.
Дослідники перевірили наявність 30 найпоширеніших симптомів постковідного синдрому через 3 і 6 місяців після початкового зараження COVID-19. Аеробна працездатність і витривалість, що є показником тривалого COVID, також були виміряні в 6-хвилинному тесті із ходьбою.
Середній вік хворих на COVID-19 становив 48 років; трохи більше половини учасників складали жінки. Більшість (81%) мали інфекцію легкого та середнього ступеня тяжкості; 25 лікувались антибіотиками.
Постковідний синдром був зареєстрований у 86 (81%) із цих пацієнтів через 3 місяці та у 81 (76,5%) через 6 місяців. Найпоширенішими симптомами через 6 місяців були втома (31%), погана пам’ять (28%), випадіння волосся (22%), занепокоєння (21%) і порушення сну (21%).
Не було значних відмінностей у потенційно впливових факторах, таких як вік, стать, поширеність основних захворювань, використання антибіотиків, противірусних препаратів або тяжкість COVID-19 між пацієнтами з тривалим COVID-19 або без нього, через 6 місяців після первинної інфекції.

Серед 68 пацієнтів з COVID-19, зразки калу яких були проаналізовані через 6 місяців, 50 мали тривалий COVID.
Хоча початкове вірусне навантаження не було пов’язано з тривалим COVID-19, їх мікробіом відрізнявся від мікробіома пацієнтів без тривалого COVID-19 і тих, хто не мав інфекції COVID-19. Ці пацієнти мали менш різноманітний і багатий мікробіом; мікробіом кишечника пацієнтів, що не мали розвитку постковідного синдрому був подібним до тих, хто не хворів на COVID-19.
Серед видів бактерій, виявлених у пацієнтів із постковідним синдромом, 28 зменшилися, а 14 навпаки мали підсилене збільшення популяції, як під час надходження до лікарні, так і через 3 та 6 місяців після виписки з лікарні.
Через 6 місяців пацієнти з тривалим COVID-19 мали значно менше «дружніх» F. prausnitzii та Blautia obeum та більшу кількість «недружніх» Ruminococcus gnavus і Bacteroides vulgatus, ніж люди, які не хворіли на COVID-19. З іншого боку, мікробіом кишечника тих, у кого COVID не трансформувався у постковідний синдром, показав зміни лише 25 видів бактерій під час надходження до лікарні, які повністю відновились через 6 місяців.
Потім дослідники розглянули структуру мікробіома кишечника, щоб з’ясувати, чи є зв’язок з різними проявами постковідного синдрому: респіраторними; нервово-психічними (головний біль, запаморочення, втрата смаку та нюху, занепокоєння, погана концентрація уваги, порушення сну, поганий настрій, погана пам’ять, нечіткість зору); порушеннями з боку шлунково-кишкового тракту; шкіри (випадання волосся); опорно-рухового апарату; та втомою.
Було встановлено зв’язок між вісімдесят одним видом бактерій та різними категоріями проявів постковідного синдрому, багато видів були пов’язані з більш ніж двома категоріями стійких симптомів. Наприклад, через 6 місяців стійкі респіраторні симптоми були сильно пов’язані з кількома умовно-патогенними «недружніми» мікробами, включаючи Streptococcus anginosus, Streptococcus vestibularis, Streptococcus gordonii та Clostridium disporicum.
З іншого боку, деякі види мікрооргінзмів, які як відомо, підвищують імунітет, включаючи Bifidobacterium pseudocatenulatum, F. prausn itzii, R. inulinivorans і Roseburia hominis, були виснажені через 6 місяців у пацієнтів із тривалим перебігом COVID.
Аналогічно, кілька «недружніх» видів бактерій були пов’язані з нижчою продуктивністю під час 6-хвилинного тесту ходьби серед людей із тривалим COVID.
Дослідники кажуть, що під час госпіталізації різноманітність і багатство кишкових бактерій у пацієнтів, у яких згодом розвинувся постковідний синдром, було значно нижчим, ніж у пацієнтів, у яких його не було, що свідчить про те, що певні мікробні профілі можуть свідчити про підвищену сприйнятливість до цього патологічного стану.
Це спостережне дослідження, і тому не можна встановити причину. Адже лише невелика кількість учасників була включена до дослідження. Проте висновки перегукуються з результатами інших досліджень, які вказують на невпорядкований мікробіом кишечника в ряді довгострокових умов, зазначають дослідники.

Вони роблять висновок: «Узагальнюючи, можна стверджувати, що змінений склад мікробіому кишечника тісно пов’язаний із симптомами у пацієнтів з постковідним синдромом тривалістю до 6 місяців після елімінації вірусу SARS-CoV-2».
«Враховуючи мільйони людей, інфікованих під час триваючої пандемії, наші висновки є сильним поштовхом до розгляду модуляції мікробіоти з метою полегшення своєчасного одужання та зменшення тягара постковідного синдрому».
Джерело: Gut microbiota dynamics in a prospective cohort of patients with post-acute COVID-19 syndrome doi 10.1136/gutjnl-2021-325989

ЗВ’ЯЗОК МІЖ БАКТЕРІЯМИ КИШЕЧНИКА ТА ПОСТКОВІДНИМ СИНДРОМОМ
0 votes, 0.00 avg. rating (0% score)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *