Підсумки Конференції Американського товариства з харчування – Nutrition 2018 (Бостон, США, 9-12 червня, 2018 р.)
Навіть з найбільш популярних джерел інформації про харчування можна дізнатись про те, що не всі калорії однакові. Водночас, наукові обґрунтування цього лишаються доволі суперечливими. У доповіді доктора Джеймса Хіла (Університет Колорадо) мова йшла про нерозгадані загадки енергетичного балансу. З одного боку, калорія є калорією, тому закони термодинаміки мають поширюватись і на людський організм. З іншого – існують прогалини, які не дозволяють повністю прослідкувати долю кожної одиниці енергії, що надходить із їжею.
«Система енергетичного балансу може бути під впливом багатьох факторів. Це складна, адаптаційна система і кожний чинник, який впливає на вагу тіла може працювати саме через енергетичний баланс» – говорить доктор Хіл. Наприклад, ожиріння можна розглядати як адаптацію до індивідуального середовища. Набір ваги можна пояснити зсувом енергетичного балансу у бік переважання надходження енергії над її витратами. Однак, порушення цього балансу здатне спричинити зміни і в інших компонентах цієї системи, що пов’язано із намаганням відновити статус. Це означає, що вжиті калорії можуть мати різну подальшу долю залежно від вихідного стану енергетичного балансу людини.
Надалі координація у системі ще більше ускладнюється внаслідок індивідуальних особливостей метаболізму. Ймовірно існує певна критична точка в обміні речовин організму, на яку впливає надходження енергії. Існує багато не до кінця зрозумілих речей коли ми намагаємось оцінити ефективність різних дієтичних втручань. Наприклад, низьковуглеводна дієта має, принаймні, не меншу ефективність порівняно з іншими дієтами. Однак, витрати енергії та відсоток жиру в організмі мало залежать від співвідношення жирів та вуглеводів у харчуванні.
Про що нам слід думати більше, так це про особливості депонування тригліцеридів. Відомо, що інсулін грає значну роль у цих процесах, а саме вуглеводи зумовлюють його продукцію і вивільнення. Далі відбувається накопичення жиру та оптимізація циркуляції енергетично щільних сполук. Внаслідок анаболічної дії інсуліну збільшується надходження енергії та обмежуються її витрати. Дещо спрощено процес можна уявити так: вуглеводи стимулюють вивільнення інсуліну, а останній зумовлює захоплення, зберігання та утилізацію великої кількості калорій адіпоцитами. Наслідком цього може бути зменшення витрат енергії та швидке повернення голоду.
Цікаві питання були підняті у доповіді доктора Еріка Равуссіна (Пенеінгтонський біомедичний дослідницький центр). Вони стосувались метаболічної гнучкості, тобто здатності адаптації окислення енергетично щільних речовин до рівня їх наявності. «Сьогодні метаболічна гнучкість розглядається як механізм адаптації обміну речовин, включаючи чутливість до наявності субстратів, можливості їх транспорту, зберігання та утилізації в залежності від наявності енергетичних сполук та потреби в них» – говорить доктор Равуссін. Цікавими напрямками для подальших досліджень виглядають можливості вивчення адаптації до дієти з високим вмістом жирів залежно від фізичної активності.
