Зміни способу життя, включаючи більш здорове харчування, можуть попередити або затримати появу гіпертензії, а також зменшити серцево-судинний ризик. Ефективні зміни можуть дозволити уникнути фармакотерапії або відстрочити її початок.
Дотримання принципів здорового та збалансованого харчування також може поліпшити ефективність антигіпертензивної терапії, але тільки на дієтотерапію не можна розраховувати при наявності гіпертензивних уражень органів та/або за наявності високого кардіоваскулярного ризику.
Рекомендованими змінами способу життя, які спричинюють зменшення артеріального тиску (АТ), є обмеження споживання солі та вживання алкоголю, збільшення споживання овочів та фруктів, зменшення зайвої ваги та підтримка ідеальної маси тіла, а також регулярна фізична активність. Крім того, куріння тютюну має гострий та тривалий пресорний вплив. Припинення куріння сприяє не лише нормалізації тиску, а й зменшенню ризику атеросклеротичних серцево-судинних захворювань та раку.
Обмеження споживання солі
Існують докази причинно-наслідкового зв’язку між споживанням солі та артеріальним тиском, і надмірне її споживання (> 5 г на день або одна чайна ложка) спричинює пресорний ефект, асоціюється зі збільшенням поширеності артеріальної гіпертензії (АГ) та зростанням систолічного АТ з віком.
І навпаки, обмеження солі у харчуванні продемонструвало антигіпертензивний ефект у багатьох дослідженнях. У нещодавньому мета-аналізі результатів таких досліджень встановлено, що середнє зменшення споживання солі на 4,4 г/день призводить до падіння АТ на 4,2/2,1 мм рт ст для систолічного та діастолічного АТ, відповідно. Зменшення тиску ще більш помітно у людей, які вже мають гіпертензію та становить -5,4/-2,8 мм рт ст.
Гіпотензивний ефект обмеження вживання солі зменшується з часом, частково це може бути пов’язано з поганим дотриманням низькосольової дієти. Найбільш істотним є вплив на АТ від зменшення споживання солі у темношкірих, людей похилого віку, пацієнтів з діабетом, метаболічним синдромом та хронічною хворобою нирок. У людей з гіпертензією обмеження солі може допомогти зменшити кількість або дози гіпотензивних засобів, які необхідні для контролю АТ.
Вплив зменшення споживання солі на ризик гострих серцево-судинних ускладнень лишається не до кінця вивченим. Результати проспективних популяційних досліджень підтверджують загальне зростання ризику смертності та серцево-судинних ускладнень при високому рівні споживання солі.
Водночас, також є дані про те, що зменшення споживання солі менше певного рівня хоч і призводить до подальшого зменшення АТ, але парадоксально асоціюється із збільшенням ризику смертності від усіх та серцево-судинних причин. Механізм цього парадоксу є незрозумілим та може бути пов’язаним із зворотною причинністю. У теперішній час не існує доказів, отриманих за результатами епідеміологічних досліджень, які б свідчили про дуже низький рівень споживання солі може завдати шкоди.
Декілька досліджень та мета-аналізів демонструють, що зменшення рівня вживання солі з високого до помірного супроводжується зменшенням ризику серцево-судинних ускладнень. Однак, дотепер не отримано переконливих даних для визначення оптимальної добової кількості солі для мінімізації ризику інсультів та інфарктів та смертності від них.
Збільшення надходження калію асоційоване зі зменшенням АТ та може мати протективний ефект, модіфікуючи таким чином зв’язок між споживанням солі АТ та серцево-судинними захворюваннями.
Глобально середній рівень споживання солі оцінюється на рівні 9-12 г на день, але він має серйозні розбіжності між країнами та навіть між різними регіонами в одній країні.
Європейське товариство кардіологів та Європейське товариство гіпертензії рекомендують обмеження споживання солі до п’яти грамів на день у загальній популяції, а також усім пацієнтам з АТ.
Ефективне обмеження солі у харчуванні не є простою справою та досить часто супроводжується невдоволенням смаком їжі. Поради слід надавати відносно обмеження додавання солі до страв та уникнення споживання готових продуктів з високим її вмістом.
Скорочення споживання солі на популяційному рівні лишається пріоритетом громадського здоров’я, але потребує порозуміння та взаємодії між харчовою промисловістю, урядами та суспільством, зважаючи на те, що 80% солі споживається у складі технологічно-обробленої їжі.
Помірність у вживанні алкоголю
Існує позитивна лінійна асоціація між вживанням алкоголю, АТ, поширенням гіпертензії та кардіоваскулярним ризиком. Пияцтво має потужній пресорний ефект. У дослідженні з профілактики та лікування гіпертензії (PATHS) вивчався ефект обмеження алкоголю на рівень АТ. Встановлено, що в інтервенційній групі тиск зменшився на 1,2/0,7 мм рт ст у порівнянні з контрольною групою. Аналогічно, у мета-аналізі 56 епідеміологічних досліджень продемонстровано, що обмеження алкоголю навіть у людей, які споживають його небагато має сприятливий ефект для серцево-судинної системи.
Чоловіки з гіпертензією, які споживають алкоголь, повинні обмежити його кількість менше 14 порцій на тиждень, а жінки – менше 8 порцій на тиждень (одна порція еквівалентна 125 мл вина або 250 мл пива). Дні без алкоголю протягом тижня та уникнення споживання великої кількості алкоголю протягом невеликого часу також є важливими рекомендаціями пацієнтам з АГ.
Інші зміни у дієті
Хворим з АГ рекомендують дотримуватись здорової збалансованої дієти з регулярним споживанням овочів, бобових, свіжих фруктів, молочних продуктів з низьким вмістом жиру, цільних злаків, риби та ненасичених жирних кислот (особливо оливкової олії) з одночасним обмеженням вживання червоного м’яса та насичених жирних кислот.
Середземноморська дієта включає в себе багато з цих нутрієнтів та продуктів та помірне споживання алкоголю (переважно вина разом зі стравами). Численні дослідження та мета-аналізи продемонстрували, що Середземноморська дієта асоційована зі зменшенням частоти серцево-судинних ускладнень та смертністю від усіх причин. Рандомізовані контрольовані дослідження людей з високим кардіоваскулярним ризиком підтверджують користь від дотримання ними Середземноморської дієти, що супроводжується зменшенням ризику серцево-судинних ускладнень та інсульту на 29% та 39%, відповідно, у порівнянні з низькожировою дієтою. Такий спосіб харчування також призводить до достовірного зменшення АТ, глюкози крові та рівня ліпідів. Дієта повинна бути доповнена іншими необхідними змінами способу життя – припиненням куріння, збільшенням фізичної активності та зменшенням зайвої ваги.
Відносно споживання кави слід зауважити наступне: кава має гострий пресорний ефект, але регулярне її споживання демонструє користь для серцево-судинної системи, про що зокрема свідчить систематичний огляд проспективних когортних досліджень із включенням понад 1 000 000 учасників та 36 352 випадки серцево-судинних ускладнень. Крім того, споживання зеленого або чорного чаю має невеликий але достовірний гіпотензивний ефект.
Регулярне споживання солодких напоїв асоціюється з надмірною вагою, метаболічним синдромом, діабетом 2 типу та вищим серцево-судинним ризиком. Слід радити відмову від вживання таких напоїв.
Таким чином, дотримання здорової та збалансованої дієти може допомогти у зменшенні АТ та серцево-судинного ризику.
