Дослідники Стенфордської медичної школи стверджують, що дієта, збагачена ферментованою їжею, збільшує мікробне різноманіття на рівні кишечника та зменшує молекулярні ознаки запалення.
В представленому клінічному дослідженні 36 здоровим дорослим особам рандомно призначалась 10-тижнева дієта, яка включала або ферментовану їжу, або їжу з високим вмістом клітковини. Дві дієти призвели до різного впливу на мікробіом кишечника та імунну систему.
Вживання в їжу таких продуктів, як йогурт, кефір, ферментований сир, кимчі та інших ферментованих продуктів, зокрема овочів, овочевих розсольних напоїв та чаю з комбучею, призвело до збільшення загального мікробного різноманіття, цей вплив був прямо пропорційний розміру порцій. “Це приголомшлива знахідка”, – сказав д-р Джастін Зонненбург, доцент кафедри мікробіології та імунології. “Це один із перших прикладів того, як проста зміна раціону може змінювати мікробіоту в когорті здорових дорослих”.
Крім того, у осіб, що вживали ферментовані продукти відбувалась значно менша активація чотирьох типів імунних клітин. Рівні 19 про-запальних білків, визначені у зразках крові, також знизились. Один з цих білків, – інтерлейкін 6, пов’язаний із такими захворюваннями, як ревматоїдний артрит, діабет 2 типу та хронічний стрес.
“Дієти, орієнтовані на мікробіоту, можуть змінити імунний статус, забезпечуючи перспективний шлях зменшення рівня і показників запалення у здорових дорослих”, – сказав Крістофер Гарднер, доктор філософії, професор і директор з питань харчування в Стенфордському дослідницькому центрі.
Дієта збагачена клітковиною забезпечує стабільність мікробного різноманіття
На відміну від цього, рівні жодного із зазначених 19 про-запальних білків не зменшилися у учасників, які отримували дієту з високим вмістом клітковини, багату бобовими, насінням, цільними злаками, горіхами, овочами та фруктами. Мікробне різноманіття на рівні кишечного мікробіому в цілому також залишалось без змін. “Ми очікували, що їжа, збагачена клітковиною матиме корисний ефект та збільшить різноманітність мікробіоти”, – сказала Еріка Зонненбург, доктор філософії, старший науковий співробітник відділу фундаментальних наук про життя, мікробіології та імунології. “Тим не менш, отримані дані свідчать про те, що збільшення споживання лише клітковини протягом короткого періоду часу є недостатнім для збільшення мікробного різноманіття”.
Наявні докази вказують на те, що дієта формує мікробіом кишечника, це може вплинути на імунну систему та загальний стан здоров’я. За словами Гарднера, низький рівень мікробного різноманіття асоціюється із ожирінням та діабетом.
“Ми хотіли провести дослідження, яке могло б перевірити, чи може їжа, орієнтована на мікробіоту, стати засобом боротьби із зростанням хронічних запальних захворювань”, – сказав Гарднер.
Дослідники зосередилися на клітковині та ферментованій їжі враховуючи попередні повідомлення про їх потенційну користь для здоров’я. Хоча дієти з високим вмістом клітковини асоціюються з нижчими показниками смертності, споживання ферментованих продуктів може допомогти підтримувати вагу і зменшити ризик виникнення діабету, раку та серцево-судинних захворювань.
Дослідники проаналізували зразки крові та калу, зібрані протягом тритижневого періоду, який передував дослідженню, 10 тижнів дієти та чотиритижневого періоду після застосування відповідної дієти, коли учасники знов споживали їжу за власним бажанням.
Отримані дані дають точну картину впливу дієти на мікробіом кишечника та імунний статус. З одного боку, ті, хто збільшив споживання ферментованих продуктів, отримали подібний вплив на мікробне різноманіття та запальні маркери, що узгоджується з попередніми дослідженнями, які показали, що короткочасні зміни в раціоні можуть швидко змінити мікробіом кишечника. З іншого боку, стримані зміни мікробіомів у групі з високим рівнем споживання клітковини збігаються з попередніми звітами дослідників про загальну стійкість людського мікробіома протягом коротких періодів часу.
Розробка набору дієтичних та орієнтованих на мікробіом стратегій
Також дослідники з’ясували, що більший рівень споживання клітковини призводить до збільшення кількості вуглеводів у зразках калу, що вказує на неповну деградацію клітковини мікроорганізмами кишечника. Ці висновки узгоджуються з результатами інших досліджень, які свідчать про те, що мікробіоми людей, які живуть у промислово розвиненому світі, виснажені та мають недостатню кількість мікробів, відповідальних за деградацію клітковини.
“Цілком можливо, що більш тривале втручання дозволило б мікробіоті адекватно адаптуватися до збільшення споживання клітковини”, – сказала Еріка Зонненбург. “Як варіант, навмисне введення мікроорганізмів, що споживають клітковину, може знадобитися для збільшення здатності мікробіоти розщеплювати вуглеводи”.
На додаток до вивчення цих можливостей, дослідники планують провести дослідження на мишах, маючи на меті дослідження молекулярних механізмів, за допомогою яких дієти змінюють мікробіом і зменшують рівні про-запальних білків. Вони також орієнтовані на перевірку можливого синергічного ефекту одночасного використання продуктів з високим вмістом клітковини та ферментованими речовинами, щодо впливу на мікробіом та імунну систему людини. Інша мета – дослідити, чи зменшує споживання ферментованої їжі запалення чи покращує інші показники здоров’я у пацієнтів з імунологічними та метаболічними захворюваннями, в тому числі серед вагітних жінок та людей старшого віку.
Джерело: Hannah C. Wastyk, Gabriela K. Fragiadakis, Dalia Perelman, Dylan Dahan, Bryan D. Merrill, Feiqiao B. Yu, Madeline Topf, Carlos G. Gonzalez, William Van Treuren, Shuo Han, Jennifer L. Robinson, Joshua E. Elias, Erica D. Sonnenburg, Christopher D. Gardner, Justin L. Sonnenburg. Gut-microbiota-targeted diets modulate human immune status. Cell, 2021; DOI: 10.1016/j.cell.2021.06.019
