ДОСЛІДНИКИ СТВЕРДЖУЮТЬ, ЩО ПЕРЕЇДАННЯ НЕ Є ОСНОВНОЮ ПРИЧИНОЮ ОЖИРІННЯ Новини,Рекомендації по харчуванню

pereedanie-1

Статистичні дані з Центрів контролю та профілактики захворювань (ЦКПЗ) вказують на те, що ожиріння вражає понад 40% дорослих американців, ставлячи їх у зону підвищеного ризику серцевих-захворювань, інсульту, діабету 2 типу та деяких видів раку.

В дієтичних рекомендаціях для американців на 2020 — 2025 роки зазначено, що для втрати ваги дорослим необхідно зменшити кількість калорій, отриманих з продуктів харчування та напоїв і підвищити енерговитрати за рахунок фізичної активності.

Цей підхід до регулювання ваги базується на моделі енергетичного балансу столітньої давності, яка передбачає, що збільшення ваги викликано споживанням більшої кількості енергії, аніж ми витрачаємо. У сучасному світі, наповненому дешевими обробленими продуктами, люди без особливих зусиль з’їдають більшу кількість калорій, аніж їм потрібно. Таким чином, переїдання в поєднанні з недостатньою фізичною активністю зумовлює епідемію ожиріння. З іншого боку, незважаючи на те, що десятиліттями фахівці охорони здоров’я закликали людей менше їсти та більше займатися спортом, рівень захворюваності, пов’язаних із ожирінням, зростає з кожним днем.

Автори дослідження «Модель вуглеводно-інсулінового зв’язку: фізіологічна перспектива щодо пандемії ожиріння», опублікованого в Американському журналі клінічного харчування, вказують на фундаментальні недоліки моделі енергетичного балансу, стверджуючи, що альтернативна модель вуглеводно-інсулінового зв’язку краще пояснює розвиток ожиріння та збільшення ваги. Більш того, модель вуглеводно-інсулінового зв’язку вказує на шлях до більш ефективних, тривалих стратегій щодо управління вагою.

За словами головного автора дослідження, доктора Девіда Людвіга, ендокринолога з Бостонської дитячої лікарні та професора Гарвардської медичної школи, модель енергетичного балансу не допомагає нам зрозуміти біологічні причини збільшення ваги. Наприклад, під час інтенсивного росту у підлітковому віці енергоспоживання може збільшуватися до 1000 калорій на добу. Але чи подібне переїдання забезпечує інтенсивний ріст, чи може стрибок росту змушує підлітка бути голодним, і через це переїдати, не пояснюється за допомогою даної моделі.

На відміну від моделі енергетичного балансу, модель вуглеводно-інсулінового зв’язку сміливо стверджує, що переїдання не є основною причиною ожиріння. Натомість модель вуглеводно-інсулінового зв’язку вказує, що у актуальній епідемії ожиріння винні сучасні моделі харчування, які характеризуються надмірним споживанням продуктів з високим глікемічним індексом зокрема, простих вуглеводів. Ці продукти викликають гормональні реакції, які докорінно змінюють наш метаболізм, стимулюючи накопичення жиру, збільшення ваги та ожиріння.

При споживанні високої кількості оброблених вуглеводів, організм збільшує секрецію інсуліну і пригнічує секрецію глюкагону, що, у свою чергу, сигналізує жировим клітинам накопичувати більше енергії, залишаючи менше калорій для живлення м’язів та інших метаболічно активних тканин. Мозок відчуває, що організм не отримує достатньо енергії, що, в свою чергу, призводить до відчуття голоду. Крім того, метаболізм може уповільнюватися у спробах організму зберегти енергію. Таким чином, ми, як правило, залишаємося голодними, навіть якщо продовжуємо набирати вагу в якості надлишку жиру.

Щоб зрозуміти епідемію ожиріння, необхідно враховувати не тільки те, скільки ми їмо, але і те, якої якості є споживана їжа, і як вона впливає на ендокринну систему та обмін речовин.

Хоча модель вуглеводно-інсулінового зв’язку заснована на початку 20 століття, вона є найбільш повноцінною  на сьогоднішній день, авторами якої є команда з 17 всесвітньо визнаних вчених, клінічних дослідників та експертів з охорони здоров’я. У сукупності автори узагальнили зростаючу кількість доказів на підтримку моделі вуглеводно-інсулінового зв’язку. Крім того, автори визначили низку перевірених гіпотез, які розрізняють дві моделі для проведення і керування майбутніми дослідженнями.

Прийняття моделі вуглеводно-інсулінового зв’язку замість моделі енергетичного балансу має радикальні наслідки для регулювання ваги та лікування ожиріння. Замість того, щоб закликати людей менше їсти (стратегія, яка зазвичай не працює в довгостроковій перспективі) модель вуглеводно-інсулінового зв’язку пропонує інший шлях, який більше зосереджується на тому, яку їжу ми споживаємо. За словами доктора Людвіга, зменшення споживання простих вуглеводів знижує накопичення жиру в організмі. В результаті люди можуть втрачати вагу, зменшуючи почуття голоду, і при цьому не страждаючи.

Автори визнають, що подальші дослідження є необхідними для повноцінного аналізу обох моделей і, можливо, для створення нових моделей, які є більш доказовими та відповідними. З цією метою дослідники закликають до конструктивного дискурсу та співпраці між науковцями з різними точками зору, для перевірки результатів у ретельних та неупереджених дослідженнях.

Джерело:

David S Ludwig, et al. The carbohydrate-insulin model: a physiological perspective on the obesity pandemic. The American Journal of Clinical Nutrition, 2021; DOI: 10.1093/ajcn/nqab270

 

ДОСЛІДНИКИ СТВЕРДЖУЮТЬ, ЩО ПЕРЕЇДАННЯ НЕ Є ОСНОВНОЮ ПРИЧИНОЮ ОЖИРІННЯ
0 votes, 0.00 avg. rating (0% score)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *