Збалансоване співвідношення бактерій у кишечнику допомагає підтримувати нас у сталій формі, в той же час певні стани, такі як ожиріння, діабет та запальні захворювання кишечника, пов’язані з порушенням цього делікатного балансу. Сплеск наукових досліджень вказує на потенційну відновлювальну дію певних (ферментованих) продуктів, зокрема таких як йогурт.
В цьому дослідженні мова йде про те, що йогурт може мати вирішальний вплив на бактеріальний дисбаланс, тим самим вказуючи на асоціацію між споживанням ферментованих продуктів та користю для здоров’я.
Чому ферментовані продукти вважаються здоровими?
Кисломолочні продукти, такі як йогурт, пов’язують з поліпшенням рівня холестерину та артеріального тиску, зниженням ризику цукрового діабету 2 типу та поліпшенням роботи кишечника.
Ферментація передбачає додавання бактерій до продукту, а користь для здоров’я, пов’язана із споживанням ферментованих продуктів, приписується бактеріям, які вони містять, або побічним продуктам, створеним бактеріями. Ці побічні продукти включають біологічно активні пептиди, які можуть впливати на ріст бактерій – тому можливо, що вони можуть змінити склад і функцію бактерій, що живуть у кишечнику (мікробіоти кишечника).
«Йогурт – один з найбільш часто вживаних ферментованих продуктів». – Rettedal et al, 2019.
Але спосіб, яким ферментація може змінити мікробіоту кишечника, багато в чому залишається загадкою. І ми не знаємо, чи є різниця в залежності від того, молоко якої тварини використовується для цього. Адже на типи та кількість бактерій у нашій кишці впливають наші гени та навколишнє середовище, включаючи наш раціон, тому дослідження змін, що відбуваються на цьому рівні є досить складним завданням, зважаючи на спосіб життя, який ми ведемо. Іноді найкращий спосіб – це подивитися на те, що відбувається у тварин.
Що це дослідження мало на меті
Дослідження, проведене на щурах, порівняло вплив йогурту з молока корів та овець на склад мікробіоти кишечника. Попередньо йогурти обробляли для знищення стартової бактеріальної складової, щоб виключити цей тип впливу на мікробіоту кишечника.
Раціон групи щурів протягом двох тижнів доповнювали одним із чотирьох видів молочних продуктів – коров’ячим та овечим молоком, йогуртом із коров’ячого молока та йогуртом із овечого молока. Потім дослідники вивчали видові та кількісні зміни бактерій у їхній кишці.
Зміни кількості бактерій
Результати виявили, що типи бактерій, виявлені в кишечнику щурів, були схожими незалежно від того, що вони споживали, – молоко або йогурт, з коров’ячого чи овечого молока. Але між групами були відмінності в кількості бактерій різних типів. Можливо, це було наслідком відмінностей у складі коров’ячого та овечого молока та наявності різних біоактивних пептидів у коров’ячому та овечому йогурті.
Щури, які отримували коров’яче молоко, показали велику варіативність результатів та помітні відмінності в кількості деяких бактерій порівняно з іншими групами. Наприклад, в групі, що споживала коров’яче молоко було особливо багато Collinsella bacteria.
У щурів, яких годували молоком, було значно більше Firmicutes та Lactobacillus, ніж у щурів, яких годували йогуртом, тоді як у щурів, яких годувались йогуртом, було більше Proteobacteria, Bacteroidetes, та Parabacteroides.
Ферментація має більший ефект, ніж походження
В цілому, йогурт більше впливав на склад мікробіоти кишечника, ніж молоко. В той же час його походження (з коров’ячого молока порівняно з овечим), мабуть, мало що змінило. Біоактивні пептиди можуть бути принаймні частково відповідальні за будь-які ефекти йогурту. Хоча живі бактерії в заквасочній культурі йогурту були сильно виснажені або усунені, нежиттєздатні або мертві бактерії в йогурті, можливо, мали певний вплив на склад мікробіоти кишечника.
“Ми показали, що ферментація має помірний вплив на склад мікробіоти кишечника, в той час як походження продукту має взагалі малий вплив”. – Rettedal et al, 2019.
Використовуючи здорових щурів у своєму дослідженні, автори могли контролювати дієтичні чинники та вплив навколишнього середовища, які могли б вплинути на точність порівняння ефектів ферментованих та неферментованих продуктів на кишкові бактерії. І хоча це дослідження дає нові уявлення про потенційний вплив ферментованої їжі на мікробіоту кишечника, ми не можемо екстраполювати отримані результати на людей. Зрозуміло, що мікробіота кишечника – це складна спільнота мікроорганізмів, які взаємодіють між собою та з їх господарем. Отже, потрібно зробити ще багато досліджень, щоб пояснити, як ферментована їжа може змінити нашу власну кишкову мікробіоту та як ці зміни можуть вплинути на наше здоров’я.
Джерело: Rettedal EA, Altermann E, Roy NC et al. The effects of unfermented and fermented cow and sheep milk on the gut microbiota. Front Microbio. 2019;10:458.
