Три дослідження позитивно оцінювали вплив кисломолочних продуктів на ліпідний склад крові. В одному з РКД (рандомізованих клінічних досліджень), повідомлялось, що молоко, зброджене за допомогою S. thermophilus та Enterococcus faecium, сприяло зниженню ЛПНЩ на 10% від вихідного рівня у 58 дорослих чоловіків з Данії (всі у віці 44 років). Після 6 тижнів споживання кисломолочного продукту, рівень загального холестерину та ЛПНЩ знижувався порівняно з плацебо. Загальний холестерин знизився на 0,37 ммоль/л проти 0,02 ммоль/л для хімічно підкисленого молока, яке використовувалось у якості контролю (Р <0,01).
Richelsen із колегами, годували ідентичним за складом ферментованим молоком та підкисленим молоком 87 здорових дорослих – чоловіків та жінок віком від 50 до 70 років з нормальним рівнем холестерину. Через 1 місяць у групі ферментованого молока порівняно з контролем спостерігалось значне зниження показників загального холестерину і холестерину ЛПНЩ. Максимальне зниження відбулося через 3 місяці (ЛПНЩ 0,32 ммоль / л). Однак цікаво й те, що група плацебо також продемонструвала поступове зниження холестерину ЛПНЩ протягом 6 місяців дослідження. Таким чином, хоча обидві групи показали однакову тенденцію до зниження показників загального холестерину та холестерину ЛПНЩ наприкінці дослідження (6 міс), статистично значущої реакції на втручання порівняно з плацебо не спостерігалось.
Чоловіки та жінки однаково відповідають на подібне втручання.
Автори дійшли висновку, що молоко може мати гіпохолестеринемічну дію, але вони не дають пояснення для більш швидкої відповіді на ферментоване молоко. В іншому РКД студенти коледжу споживали 480 мл 2%-го йогурту протягом 4 тижнів, у наступні 4 тижні його вживання було припинене. Споживання йогурту не впливало на показники загального холестерину, тригліцериди, ліпопротеїди високої щільності або розподіл ліпопротеїдних фракцій.
Кілька досліджень нейтральної якості підтвердили висновок, що ферментоване молоко має гіпохолестеринемічний ефект. Kawase із колегами провели РКД за участю 20 чоловіків у віці 30–51 роки із підвищеним загальним холестерином і виявили, що вживання двічі на день 200 мл збродженого молока протягом 8 тижнів призвело до збільшення ліпопротеїдів високої щільності.
Піддослідні з 2-х РКД у віці 21–55 років, які вживали пастеризований або непастеризований йогурт протягом 12 тижнів, мали зниження показників загального холестерину на 5% і 10% відповідно. Оскільки сподивання пастеризованого та непастеризованого йогурту призводить до зниження рівня холестерину в сироватці крові, було висловлено припущення, що саме молочний компонент, може сприяти такому результату. Kawase із колегами провели РКД, в якому взяли участь 20 чоловіків і жінок у віці 30–51 роки і виявили, що вживання ферментованого молока протягом 8 тижнів призводило до зниження рівня тригліцеридів.
По результатам ще чотирьох досліджень повідомляється про відсутність суттєвої зв’язку між факторами серцево-судинного ризику та споживанням йогурту чи кисломолочних продуктів. Так само результати дослідження суб’єктів у когортному дослідженні в Роттердамі свідчать про відсутність послідовних асоціацій між споживанням звичайного молока, нежирного молока, кисломолочних продуктів, сиру або йогурту та частотою інсульту, смертністю від інсульту, або захворюваністю на ішемічну хворобу серця чи смертністю від ішемічної хвороби серця.
В опублікованих доповідях колективно висловлюється думка, що ефект кисломолочних продуктів може залежати від конкретних бактерій, що використовуються під час бродіння. Необхідні додаткові дослідження з позитивною якістю, що вивчають вплив конкретних штамів.
Джерело: Savaiano DA, Hutkins RW. Yogurt, cultured fermented milk, and health: a systematic review [published online ahead of print, 2020 May 23]. Nutr Rev. 2020;nuaa013. doi:10.1093/nutrit/nuaa013
