Споживання солі є біологічною необхідністю, нерозривно вплетеною у фізіологічні процеси людського організму. Однак, надмірне споживання солі пов’язане зі збільшенням кров’яного тиску. Високий кров’яний тиск (артеріальна гіпертензія) пов’язаний зі збільшенням ризику серцево-судинної захворюваності та смертності, і дослідники повідомили, що надмірне споживання солі спричиняє приблизно 5 мільйонів смертей на рік в усьому світі. Зменшення споживання солі знижує артеріальний тиск, але оброблена їжа містить «приховану» сіль, що ускладнює контроль споживання солі з їжею.
Серед 87 факторів ризику, включених до дослідження «Глобального тягаря захворювань, травм і факторів ризику 2019», високий систолічний артеріальний тиск було визначено провідним фактором ризику «тягаря захворювань на глобальному рівні та його впливу на здоров’я людини». Відомо, що низка стратегій, включаючи надання первинної медичної допомоги та зменшення споживання натрію, зменшують тягар даного критичного фактору ризику. Натомість, два питання залишаються без відповіді: який зв’язок між додаванням солі в їжу та смертністю, і чи скорочення споживання солі має позитивний вплив на здоров’я людей?
СЕРЦЕВО-СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ ТА СМЕРТНІСТЬ:
Оскільки споживання натрію з їжею було визначено фактором ризику серцево-судинних захворювань і передчасної смерті, можна очікувати, що високе споживання натрію скорочує тривалість життя. Дослідження перевірило дану гіпотезу шляхом аналізу зв’язку між споживанням натрію та очікуваною тривалістю життя та виживанням у 181 країні.
Споживання натрію мало позитивну кореляцію з очікуваною тривалістю життя та зворотно пропорційну кореляцію зі смертністю від усіх причин в усьому світі та в країнах з високим рівнем доходу, що свідчить про те, що споживання натрію з їжею скорочує тривалість життя та/або є фактором ризику передчасної смерті. Ці результати спонукають до наукової дискусії щодо споживання натрію і зв’язку із тривалістю життя та смертністю. Дебати вимагають інтерпретації складених позитивних лінійних, J-подібних або зворотних лінійних кореляцій, що підкреслює невизначеність у даній темі.
Результати проспективного дослідження 501 379 учасників з Британського біобанку продемонстрували, що більше додавання солі в їжу значною мірою пов’язана із зростанням ризику передчасної смертності та нижчою тривалістю життя незалежно від дієти, способу життя, соціально-економічного рівня та наявних захворювань. Дослідники зазначили, що виявлений позитивний зв’язок послаблюється зі збільшенням споживання продуктів з високим вмістом калію (овочів і фруктів).
Крім того, дослідники повідомили про наступні спостереження:
- Передчасна смертність від певної причини: дослідники виявили, що більше додавання солі в їжу значною мірою пов’язане з підвищенням ризиком смертності від серцево-судинних захворювань і смертності від раку ( P < 0,001 для обох аспектів).
- Постійне додавання солі в їжу асоціювалося з нижчою очікуваною тривалістю життя у віці 50 років на 1,5 (95% ДІ, 0,72-2,30) і 2,28 (95% ДІ, 1,66-2,90) років для жінок і чоловіків відповідно у порівнянні з учасниками, які ніколи або рідко додавали сіль в їжу.
Дослідники відзначили, що додавання солі в їжу, переважно вже у готові страви, є звичайним явищем і безпосередньо пов’язане з довготривалою прихильністю людини до солоної їжі та звичним для неї високим споживанням солі. Дійсно, у людей, які дотримуються західної дієти, додавання солі до готових страв становить від 6% до 20% від загального споживання солі.
Крім того, кухонна сіль, яка зазвичай використовується, містить від 97% до 99% хлориду натрію, що зводить до мінімуму потенційні супутні ефекти інших факторів харчування, включаючи калій.
Таким чином, додавання солі до їжі дає можливість оцінити зв’язок між звичним споживанням натрію та смертністю, що є актуальним, враховуючи, що за підрахунками в 2010 році загалом 1,65 мільйонів смертей від серцево-судинних причин було пов’язано зі споживанням більш ніж двох грамів натрію (еквівалентних п’яти грамам солі) на добу.
ЧУТЛИВІСТЬ ДО СОЛІ:
Сучасні дані підтверджують рекомендацію щодо помірного споживання натрію серед населення в цілому (3–5 г/добу). У людей з високим кров’яним тиском (гіпертензією), споживання солі має складати нижню частину даного діапазону.
У більшості рекомендацій щодо здорового харчування включені обмеження споживання менше 2000-2300 мг харчового натрію на добу для осіб віком від 14 років, і ще меншу кількість – для осіб віком від 2 до 13 років. Хоча низьке споживання натрію (<2,0 г/добу) було досягнуто в короткострокових клінічних випробуваннях, довготривале низьке споживання натрію не було проаналізовано в жодному з довгострокових клінічних випробувань (тривалість > 6 місяців).
Суперечки щодо зв’язку між низьким споживанням натрію та артеріальним тиском або серцево-судинними захворюваннями досі тривають. Більшість досліджень вказує на те, що у людей з нормальним тиском так само, як у людей з гіпертензією, артеріальний тиск буде знижуватися за рахунок споживання меншої кількості натрію.
Однак артеріальний тиск не обов’язково знижувати шляхом зменшення споживання натрію (<3–5 г/добу). При багатій на натрій дієті більшість людей з нормальним артеріальним тиском відчували мінімальну зміну середнього рівня артеріального тиску, натомість, для багатьох людей з високим тиском систолічний АТ збільшився в середньому на 4 мм рт. ст. Крім того, серед осіб з гіпертонією, які є «чутливими до солі», артеріальний тиск може підвищуватися на > 10 мм рт.ст. у відповідь на високе споживання натрію.
ВПЛИВ КАЛІЮ:
Заміна частки хлориду натрію у звичайній солі на хлорид калію може пом’якшити негативний вплив від надмірного надходження солі для серцево-судинної системи. Було доведено, що замінники солі, зі зниженим рівнем натрію та підвищеним рівнем калію, знижують артеріальний тиск.
В одному дослідженні проаналізували понад 20 тисяч осіб із 600 населених пунктів у сільській місцевості Китаю та порівняли використання звичайної солі (100% хлориду натрію) із вживанням замінника солі (75% хлориду натрію та 25% хлориду калію).
Учасники були у групі підвищеного ризику інсульту, серцево-судинних захворювань і смерті. Середня тривалість спостереження становила 4,74 років. Результати були неочікуваними. Частота випадків інсультів була нижчою при застосуванні замінника солі, аніж при застосуванні звичайної солі (29,14 подій проти 33,65 подій на 1000 людино-років; співвідношення ризиків (СР) 0,86; 95% ДІ 0,77–0,96; P=0,006), як і частота серйозних серцево-судинних подій і смерті від будь-якої причини. Рівень серйозних побічних ефектів, пов’язаних із гіперкаліємією, не був значно вищим при застосуванні замінника солі, аніж при застосуванні звичайної солі.
Незважаючи на те, що дискусії про ступінь впливу солі на серцево-судинну систему досі тривають, немає сумніву, що в більшості країн світу, люди споживають більшу кількість солі, аніж потрібно.
Багато чого залежить від типу дієти, якої дотримується конкретна група населення. Оброблена їжа рідко використовується в сільській місцевості, наприклад, в учасників з вищезгаданого дослідження, додавання дієтичного хлориду натрію під час приготування їжі вдома, є визначальним фактором щодо серцево-судинних наслідків, але даний аспект не можна поширювати на інші умови соціального середовища.
У більшій частині світу комерційне виробництво харчових продуктів асоційоване із надмірним застосуванням солі для подовження термінів зберігання та відповідного зростання надходження хлориду натрію з їжею.
Дійсно, порівнюючи вміст натрію в зернових продуктах та виробах, які зараз продаються на італійському ринку, з відповідними орієнтирами, запропонованими ВООЗ, дослідники виявили, що для більшості продуктів вміст натрію є набагато вищим за контрольні показники, особливо в таких продуктах, як коржі, дріжджовий хліб та крекери. Це свідчить про те, що для досягнення цілі Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо глобального скорочення споживання натрію на 30% до 2025 року ще потрібно дуже старанно попрацювати.
