— Зв’язок між закладами, які поширюють нездорову їжу та ожирінням виявили як у сільській, так і у міській місцевості.
Згідно з нещодавнім звітом, висока кількість продуктових магазинів, в яких переважають менш здорові продукти харчування, асоціюється з більшою поширеністю ожиріння.
Доктор Елейн Ваксман з колегами виявили, що райони, які мають вищу поширеність ожиріння, мають більше торгівельних точок, де, ймовірно, пропонують менш здорові варіанти харчування, навіть після корегування за іншими відмінностями між територіальними округами.
ВАЖЛИВІСТЬ ХАРЧОВОГО СЕРЕДОВИЩА:
Дослідники вирішили провести такий аналіз, зважаючи на невпинне швидке зростання захворюваності на ожиріння, коли увага зосереджена на індивідуальних втручаннях – медикаментах, хірургії, а також способах зміни дієти.
Ваксман зазначила, що все це, безумовно, важливі аспекти, але вони можуть відвернути уваги від структурних проблем. Тож Ваксман з колегами працювали над тим, щоб привернути увагу до таких проблем, наприклад те, що у нашому харчовому середовищі зазвичай переважають менш здорові варіанти харчування, що обмежує можливість обирати кращу та кориснішу їжу. Це частина усвідомлення того, що звинувачення пацієнтів у прихильності нездоровим звичкам і вибору не є конструктивним для людей із ожирінням.
Автори розглянули дані системи спостереження за факторами ризику ожиріння за 2017 та 2018 роки – телефонного опитування, завдяки якому збирали інформацію щодо хронічних захворювань.
Інформація щодо продуктових магазинів спирається на дані 2019 року з «Data Axle», національної бази даних про близько 25 мільйонів компаній. Дослідники розглянули відмінність кількості закладів на 1000 жителів на рівні округів, та виділили різні типи харчових бізнесів, включаючи продуктові магазини, спеціалізовані продуктові магазини, міні-маркети, супермаркети, магазини з товарами, вартістю 1 доллар та інші відділи (наприклад Walmart, Target та інші), а також аптеки та автозаправні станції. Дослідники виключили магазини, в яких не продають їжу.
Дослідники не включали фермерські ринки в даний аналіз, натомість, вони можуть бути важливими додатковими джерелами пропозицій здорової їжі для місцевої громади. Оскільки більшість покупок харчових продуктів в США здійснюються в продуктових магазинах, дослідники зосередилися на цих закладах.
Дослідники також не приділяли велику увагу ресторанам, тому що вирішили сфокусуватися на продовольстві, яке люди можуть купувати, щоб приготувати і поїсти вдома.
НИЖЧА ЩІЛЬНІСТЬ ХАРЧОВИХ КРАМНИЦЬ У МІСЬКИХ РАЙОНАХ:
За словами дослідників, незважаючи на те, що ожиріння широко поширене в США, захворюваність значно варіюється в різних куточках Сполучених Штатів. Найвищі показники ожиріння в США спостерігаються в південних округах, особливо в деяких частинах Техасу, Луїзіани, Міссісіпі, Кентуккі та Західної Вірджинії. Натомість, найнижчі показники ожиріння спостерігаються в західних округах, особливо в Колорадо та певних частинах штатів Вайомінг, Каліфорнія та Невада.
Дослідники виявили, що найвищий показник наявних закладів харчування на 1000 жителів спостерігався у сільській місцевості країни від Північної Дакоти до Техасу та в деяких частинах Мен, Айдахо та Орегону. Місця з найменшою кількістю закладів харчування на 1000 жителів, навпаки спостерігалися в більш густонаселених районах. Наприклад, у середньому сільському окрузі буде 9 підприємств роздрібної торгівлі продуктами харчування на певну кількість населення (5732 осіб), або приблизно 1,57 підприємств роздрібної торгівлі продуктами харчування на 1000 жителів. З іншого боку, несільський округ середнього розміру мав 42 заклади роздрібної торгівлі продуктами харчування на 36971 осіб, або приблизно 1,14 підприємств харчування на 1000 жителів.
Об’єднавши дані щодо харчових бізнесів з даними про ожиріння, дослідники виявили, що в середньому, округи з високим рівнем ожиріння мають більшу кількість продовольчих крамниць на 1000 жителів (1,4), у порівнянні з округами з середнім рівнем ожиріння – 1,29 продуктових магазинів на 1000 жителів, та з низьким рівнем ожиріння – 1,11 точок торгівлі їжею на 1000 жителів. Дані відмінності є статистично значущими навіть після корегування за іншими характеристиками на рівні округу.
Дослідники виявили, що округи з вищим рівнем ожиріння також мають більший асортимент продуктових магазинів. Різниця в кількості магазинів з товарами, вартістю один долар між районами з високим і низьким рівнем ожиріння є сильно значущою: у районах з високим рівнем ожиріння в середньому припадає 0,24 магазинів на 1000 жителів, а в районах з низьким ожирінням — лише 0,09 магазинів на 1000 жителів.
Ваксман звернула увагу, що райони з найбільшим рівнем ожиріння, ймовірно, містить вищу кількість крамниць із пропозицією нездорового харчування — у загальній формі це місця, де продають в основному упаковані та ультраоброблені харчові продукти.
ПРОДУКТОВІ МАГАЗИНИ З ТОВАРАМИ, ВАРТІСТЮ ОДИН ДОЛАР:
Продуктові магазини з товарами, вартістю один долар, не є настільки однозначними. Хоча дані магазини рідше пропонують здорові продукти харчування, такі як фрукти та овочі, нещодавнє дослідження продемонструвало, що дані товари, коли вони доступні в даних магазинах, часто коштують нижче, аніж у сусідніх продуктових магазинах. Дослідники припустили, що доларові магазини можна використовувати для заохочення громади та забезпечення кращого доступу до більш здорової їжі.
Мережа магазинів «Dollar General» просувала стратегію збільшення кількості здорових продуктів харчування у своїх магазинах, хоча даний план не охоплює більшість її торгових точок найближчим часом. Продуктові магазини з товарами, вартістю один долар, можливо, є одними з небагатьох бізнес-структур, які схильні до розміщення у районах з обмеженим попитом, тому важливо розглянути, яку роль вони можуть зіграти у збільшенні доступності здорової їжі в майбутньому.
Ваксман додала, що клініцисти можуть використовувати дане дослідження в якості нагадування про різноманітність факторів, які впливають на модель харчування пацієнтів. Фахівці охорони здоров’я часто радять пацієнтам краще харчуватися, і часто в секторі охорони здоров’я недостатньо усвідомлюють, щодо існування певних бар’єрів, таких як доступність, яка залежить від місця проживання пацієнтів.
Інвестиції у фінансування здорового харчування для стимулювання бізнесу до продажу більш здорові продукти харчування, є дуже важливим аспектом, і місцеві законодавці також можуть розглянути можливість прийняття законів про зонування, що віддають перевагу закладам із пропозицією здорових харчових продуктів над нездоровими, як це вже запровадили у деяких регіонах США.
