Назад

ДІЄТИЧНА САПЛЕМЕНТАЦІЯ МІКРОНУТРІЄНТАМИ І РИЗИК СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

✔️Рівень мікронутрієнтів і ризик серцево-судинної патології:

Існує велика кількість поживних речовин, які впливають на здоров’я людини, і нещодавнє дослідження вчергове підтверджує їх взаємодію, заохочуючи до дотримання моделей харчування з домінуванням рослинної їжі, таких як середземноморська дієта (СЗД) та дієта DASH (дієтичні підходи до контролю гіпертонії).

📖Масштабний систематичний огляд результатів доказових досліджень допомагає нам зрозуміти, які поживні речовини на сьогоднішній день мають найміцніші докази користі для здоров’я людини. Прослідковується значний вплив на отримані результати того, на що був зроблений акцент під час дослідження. Важливо пам’ятати, що цінність взаємодії та користь від вживання харчових продуктів, які містять вивчені мікронутрієнтів, ймовірно, є набагато вищими, аніж від вживання окремої поживної речовини, зокрема, у вигляді дієтичної добавки.

Мікронутрієнтами з найпереконливішими доказами зниження ризику серцево-судинних захворювань вважаються Коензим-Q10, Омега-3 жирні кислоти та фолієва кислота. До мікроелементів, які мали найбільший вплив на численні фактори ризику серцево-судинних захворювань, відносяться геністеїн, цинк, антоціанін, куркумін, флавонол, L-аргінін, магній і альфа-ліпоєва кислота.

Коензим-Q10 мав найбільший превентивний вплив на смертність від серцево-судинних захворювань з відносним ризиком – 0,68. Нещодавнє дослідження також показало, що Коензим-Q10 є однією з найефективніших дієтичних добавок при хронічній серцевій недостатності.

Неочікуваним в даній статті стало виявлення та обговорення багатьох переваг, пов’язаних із вживанням геністеїну. Геністеїн – це поліфенол, який переважно міститься в бобах у великій кількості. Він також має властивості фітоестрогену (рослинного естрогену), який зв’язується з рецепторами естрогену, не даючи більш потужним аналогам стимулювати патологічний ріст тканин. Це пояснює, чому населення азіатських країн, яке споживає найбільшу кількість соєвих бобів, має нижчу захворюваність на рак молочної та передміхурової залози.

💊💊 Багато ліків, які широко застосуються, пригнічують засвоєння вищеперерахованих ключових мікронутрієнтів. Деякі приклади, про які варто пам’ятати, наведені нижче:

🔴 Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) і цинк: інгібітори АПФ пов’язані зі зниженням загального рівня цинку в організмі. Необхідно слідкувати за рівнем цинку у пацієнтів літнього віку, які вживають інгібітори АПФ і мають рецидивуючі інфекції.

🔴 Метформін і вітамін B12: В рекомендаціях до вживання метформіну зазначено необхідність перевіряти рівень вітаміну B12 кожні 3 роки.

🔴 Статини та Коензим-Q10: препарати групи статинів, пригнічують коензим редуктазу ГМГ (3-гидрокси-3-метилглютарил-кофермент А редуктаза), яка необхідна Коензиму-Q10 для вироблення АТФ у м’язах. Серцевий м’яз потребує багато цієї поживної речовини для оптимальної роботи.

🔴 Ацетамінофен (парацетамол) і глутатіон: глутатіон є одним із найпотужніших антиоксидантів, що виробляється в печінці. N-ацетилцистеїн призначають людям із токсичним впливом високих доз парацетамолу, щоб збільшити вироблення глутатіону і захистити печінку від пошкоджень.

🔴 Інгібітори протонної помпи (ІПП) і різноманітні мікронутрієнти: шлункова кислота необхідна для засвоєння багатьох поживних речовин, а пригнічення кислоти за допомогою ІПП знижує засвоєння заліза, магнію, вітамінів групи В, фолієвої кислоти та кальцію. Даний клас лікарських засобів також інгібує ферменти диметиламиногідролазу (ДМАГ) і асиметричний диметиларгінін (АДМА), які перетворюють нітрити на оксид азоту. Коренеплоди (буряк, цибуля, часник тощо) допомагають знизити артеріальний тиск, оскільки вони багаті нітратами завдяки ґрунту, на якому вони ростуть. Нітрати перетворюються на нітрити, а потім на оксид азоту, що призводить до вазодилатації (розширення судин). Прийом ІПП може повністю інгібувати позитивний ефект від споживання цих суперпродуктів. За оцінками, дві третини осіб, які вживають ІПП на постійній основі, не мають постійної потреби у кислотосупресивній терапії, або можуть потребувати менших доз препаратів.

МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ:

Дане дослідження включало систематичний огляд і мета-аналіз рандомізованих контрольованих інтервенційних досліджень мікронутрієнтів та їх впливу на фактори ризику серцево-судинних захворювань і клінічних випадків.

РЕЗУЛЬТАТИ:

Аналіз включав 884 рандомізованих контрольованих інтервенційних досліджень та 27 типів мікроелементів. Загальна кількість учасників становила 883 627 осіб. Саплементи Омега-3 жирних кислот, Омега-6 жирних кислот, L-аргініну, L-цитруліну, фолієвої кислоти, вітаміну D, магнію, цинку, α-ліпоєвої кислоти, Коензиму-Q10, мелатоніну, катехіну, куркуміну, флаванолу, геністеїну, і кверцетину продемонстрували докази середньої та високої якості щодо зниження факторів ризику ССЗ. Зокрема, дієтичні добавки із вмістом Омега-3 жирних кислот асоціювались із зниженням ризику смертності від серцево-судинних захворювань (співвідношення ризиків (СР): 0,93; 95% ДІ: 0,88-0,97), інфаркту міокарда (СР: 0,85; 95% ДІ: 0,78-0,92) та ішемічної хвороби серця (СР: 0,86; 95% ДІ: 0,80-0,93). Добавки фолієвої кислоти продемонстрували зниження ризику інсульту (СР: 0,84; 95% ДІ: 0,72-0,97), добавки Коензиму-Q10 асоціювалися із зниженням смертності від усіх причин (СР: 0,68; 95% ДІ: 0. 49-0,94). Дослідники також виявили, що вітаміни C, D, E і селен не впливали на ризик серцево-судинних захворювань або діабету 2 типу. Натомість, дієтичні добавки β-каротину асоціювались із підвищенням смертності від усіх причин (СР: 1,10; 95% ДІ: 1,05-1,15), смертності від серцево-судинних захворювань (СР: 1,12; 95% ДІ: 1,06-1,18) і ризиком інсульту (СР: 1,09; 95% ДІ: 1,01-1,17).

ВИСНОВКИ:

Дієтичні добавки – додаткові джерела певних мікронутрієнтів можуть принести користь кардіометаболічному здоров’ю, поліпшуючи контроль факторів ризику кардіоваскулярної патології. Результати проведеного дослідження підкреслюють важливість різноманітності і збалансованості мікронутрієнтів для зміцнення та підтримки здоров’я серцево-судинної системи для різних груп населення.

Джерело:

P An et al, J Am Coll Cardiol 2022 Dec 13;80(24)2269-2285

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *