25.02.2016 р. ВВЕДЕННЯ ПРИКОРМУ ПРИ ГОДУВАННІ ДІТЕЙ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ Без рубрики

infant_feeding

Коли вводити прикорм?
Додаткова потреба в енергії і харчових речовинах виникає у немовлят між четвертим та шостим місяцями життя. Угамування голоду і підтримка зростання потребує введення прикорму, так як кількість та склад молока, яке засвоюється у шестимісячному віці при виключно грудному вигодовуванні не покриває потреб в енергії, білку, залізі, цинку і деяких жиророзчинних вітамінах.
Вік шість місяців є оптимальним відповідно публікаціям ВООЗ та Канадської асоціації педіатрів, які наполягають на виключно грудному вигодовуванні дітей молодше шести місяців. Американська академія педіатрії рекомендує відтермінувати введення прикорму пізніше чотирьох місяців життя та віддати перевагу виключно грудному вигодовуванню до того дня, коли дитині виповниться шість місяців.
Європейське товариство педіатричної гастроентерології, гепатології і харчування рекомендує введення прикорму після 17-го тижня життя, але до 26-го тижня. В нашій країні, згідно Наказу МОЗ України №149 від 20.02.2008 р. «Про затвердження Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3-х років» рекомендується виключно грудне вигодовування до шестимісячного віку і в цьому ж віці «обов’язкове введення адекватного прикорму».
Отже, вік шість місяців є загальноприйнятним терміном, коли на додаток до грудного молока дитині починають пропонувати продукти прикорму. Окрім віку, доцільно також орієнтуватись на певні ознаки розвитку дитини, починаючи із спроможності сидіти з опором та без нього і здатності добре тримати шию та голівку. Матері добре орієнтуються у наявності таких ознак, які, в свою чергу, є запорукою інших навичок, що забезпечують вживання твердої їжі.
Які продукти прикорму слід уводити, порядок введення і кількість?
Прикорм слід давати дітям, продовжуючи грудне вигодовування для забезпечення поступлення всього спектру необхідних харчових речовин. Введення прикорму не повинно бути приводом для відмови від грудного вигодовування, яке слід продовжувати якомога довше. Якщо дитина все ж таки знаходиться на штучному вигодовуванні, то прикорм комбінується із сумішами для немовлят. Після введення продуктів прикорму немовля у середньому має споживати близько 900 мл грудного молока або суміші на день.
o З початку повинні вводитись продукти прикорму, які мають лише один харчовий інгредієнт. Розпочинати доцільно із злаків (каші) та м`ясного пюре, оскільки вони містять залізо та цинк – мінерали, в яких зростає потреба дитини.
o Як тільки злаки та м’ясне пюре будуть добре сприйматись, слід додати фруктове і овочеве пюре. Важливо, щоб дитина споживала щодня один раз овочі і один раз фрукти, починаючи з восьми місяців для започаткування звички їх регулярного вживання у подальшому житті.
o Щонайменше одне годування на день повинно містити продукти із високим вмістом вітаміну С (овочі, фрукти, фруктові соки) для забезпечення оптимального засвоєння заліза.
o Не слід додавати до продуктів прикорму цукор або сіль. Їх присутність не покращує сприйняття їжі немовлям. З іншого боку, утримання від додавання солі та цукру сприяє адекватному розвитку відношення до солоного та солодкого смаку у подальшому житті.
o Надмірне споживання висококалорійних продуктів прикорму може призводити до зайвого набору ваги немовлям і негативних наслідків для здоров’я у майбутньому.
Злаки
Каші для немовлят, які містять один вид злаків, є хорошим вибором для прикорму, оскільки постачають додаткову енергію та залізо. Традиційно, першими вводяться рисові каші, завдяки низькій алергенності. Водночас, затримка введення пшеничних злаків пізніше шостого місяця життя не є обґрунтованою. Докази того, що це може запобігти алергії на пшеничні злаки, непереконливі.
Каші для немовлят можуть бути приготовані із додаванням грудного молока, сумішей або води. З початку каша пропонується у маленькій кількості (1 чайна ложка) у кінці годування груддю. Поступово кількість каші збільшують – до 4 чайних ложок у вісім місяців та до 100-120 г на день у дванадцять місяців.
Годувати немовля кашею слід з ложки. Такий спосіб прискорює розвиток моторної функції і сприяє ранньому початку мовлення.
Не слід годувати дитину кашею з пляшки, тому що це затримує розвиток навику їсти з ложки, може спричинювати надмірне споживання калорій внаслідок порушення адекватності сигналів голоду і спраги.
Продукти прикорму у вигляді пюре
Різноманітні пюре можуть пропонуватись дитині для забезпечення збалансованого харчування. З початку рекомендують уводити пюре, в якому міститься один інгредієнт (один вид м’яса, овочів або фруктів).
Пюре з м’яса разом із кашами є оптимальним вибором на початку введення прикорму.
Пюре приготовлене вдома
Батьки дитини можуть надавати перевагу домашньому приготуванню пюре для прикорму із багатьох причини – його свіжість, краща різноманітність, вартість, відсутність консервантів тощо.
Слід уникати годування немовлят молодше шести місяців пюре, які приготовлені з шпинату, буряку, бобових, моркви та баклажанів. Такі пюре можуть містити достатньо велику кількість нітратів, тому їх споживання може бути небезпечним.
Батьки повинні уважно читати маркування харчових продуктів і намагатись купувати такі, що не містять доданої солі. Не можна використовувати консервовані продукти для домашнього приготування пюре, так як вони можуть вміщувати значну кількість доданої солі та цукру. Дитина у віці до 6 місяців не повинна вживати більше 0,3 г солі на день, а у віці 7-12 місяців – не більше 0,9 г.
Зберігання пюре для годування немовлят
Необхідно відноситись до зберігання пюре з максимальною обережністю для запобігання псування дитячої їжі. Продукти для немовлят, після відкриття упаковки, можуть зберігатись у холодильнику максимум 48 годин, після чого їх слід викинути. Готові пюре промислового виробництва слід давати дитині з тарілки, а не з банки. Залишок пюре у тарілці слід викинути.
Фруктові соки
Фруктовий сік можна починати пропонувати дитині, коли вона зможе пити з чашки – тобто приблизно у шестимісячному віці. Раніше сік не надає жодних харчових переваг. Помірна кількість 100% соку (120 мл – 180 мл) після досягнення 6 місяців може бути частиною здорового харчування.
Сік містить вітамін С і може сприяти кращому засвоюванню заліза. Сік, який не містить сорбітол та має низьке співвідношення фруктози до глюкози (наприклад, з білого винограду) може краще переноситись немовлятами. Навпаки, вміст сорбітолу (сливовий сік) або високе співвідношення фруктози/глюкози (коли фруктози у соці в два рази більше), таке як в яблучному і персиковому соці може спричинювати їх гіршу переносимось.
Доцільно дотримуватись наступних рекомендацій щодо споживання фруктових соків немовлятами:
o Сік слід пропонувати з чашки
o Його денна кількість не повинна перебільшувати 120-180 мл
o Фруктовий сік повинен бути частиною прийому їжі або перекусу, дитина не має пити його постійно протягом дня, слід уникати соків перед сном або у ліжку
o Надмірне споживання соку може спричинювати негативні наслідки: надмірну або навпаки недостатню вагу, послаблення стільця, надмірне утворення газів, здуття живота, карієс
o Сік для споживання немовлятами повинен бути виключно пастерізованим, непастерізовані соки, включаючи фреш, можуть містити патогенні мікроорганізми.
Cкільки прикорму слід давати дитині?
Надмірне годування призводить до зайвого набору ваги протягом першого року життя, що зумовлює значні проблеми із здоров’ям у подальшому життя. Слід припинити годувати дитину, коли вона демонструє, що наїлась – відхилення назад або відвертання від їжі. Не слід перегодовувати дитину перед сном, сподіваючись, що вона буде краще спати. Така тактика не має успіху в забезпеченні тривалого сну і може провокувати проблеми з регуляцією адекватного споживання їжі.
Як рухатись далі?
Складність і щільність їжі для прикорму повинна збільшуватись паралельно нейро-моторному розвитку дитини. Комбіновані страви повинні пропонуватись після переконання у доброму сприйнятті окремих їх компонентів.
Пюре – слід починати з одного інгредієнту і чекати три-п’ять днів до введення іншого. Це необхідно для виявлення непереносимості окремих продуктів немовлям. Розумним підходом є введення спочатку каші і м’ясного пюре. Наступними у черзі можуть бути фрукти і овочі. Ціллю є забезпечення різноманіття продуктів, смаків і текстури страв, які будуть забезпечувати дитину енергією та усіма необхідними харчовими речовинами до кінця першого року життя.
Прийняття немовлям нових продуктів і страв покращується при повторному пропонуванні. До 15 спроб може знадобитись, щоб продукт був адекватно сприйнятим. Грудне вигодовування покращує сприйняття продуктів прикорму.
Комбіновані пюре, які одночасно містять м’ясо, овочі, злаки, або фрукти і злаки, слід пропонувати дитині тільки після переконання у сприйнятті окремих інгредієнтів.
Після того як дитина демонструє належну переносимість рідкого пюре, починає сидіти без опори, намагається схопити їжу ручками, можна починати пропонувати їй/йому більш щільне пюре.
Приблизно у восьмимісячному віці немовля може їсти щільне пюре, має достатньо розвинуті навички для пережовування і проковтування страв із грудками, а також їсти більші порції. Приготовлені у блендері страви можуть містити невеличкі шматочки м’яса, овочів, макаронів. Поступове збільшення щільності страв є важливим у розвитку здатності жувати і ковтати їжу різної текстури.
Їжа, яку діти їдять руками
У віці між 8 та 10 місяців дитина починає набувати навиків самостійного вживання їжі руками. Такі навики включають здатність сидіти без опору, координувати зір та рух необхідні для захоплення, маніпулювання та вивільнення їжі, здатність жувати (навіть за відсутності зубів) та ковтати. До дванадцяти місяців такі навики значно вдосконалюються і дитина може вільно їсти за допомогою рук.
Дрібно порізані, м’які продукти (наприклад, маленькі шматочки м’яких фруктів, овочів, сиру, добре приготовленого м’яса, макаронів тощо) та продукти, які швидко розчиняються (дитяче печиво) можуть пропонуватись у якості їжі для вживання за допомогою рук.
Необхідно уникати продуктів, які можуть потрапити у дихальні шляхи та здатні спричинити асфіксію – сосиски та інші тверді м’ясні продукти, горіхи (особливо арахіс), виноград, ізюм, сира морква, попкорн, круглі цукерки.
Самостійне вживання їжі
До 9-12 місячного віку нейро-руховий розвиток дозволяє дитині їсти самостійно, пити з чашки за допомогою двох рук. Дитина вже може вживати їжу приготовану для інших членів сім’ї якщо її адекватно подрібнити. Тим не менш, комбінація годування та самостійного вживання їжі необхідна для забезпечення потреб дитини в енергії та харчових речовинах протягом процесу еволюції рухових навиків.
Умови для годування дитини
Розвиток здорових харчових звичок у дитини потребує забезпечення здорового середовища та відносин у сім’ї. Оптимальна взаємодія під час годування передбачає:
o Своєчасне та адекватне реагування на ознаки голоду та насичення.
o Адаптація до еволюції рухової здатності дитини.
o Сприяння прагненню дитини для самостійного вживання їжі.
Якими продуктами не слід годувати немовлят?
Батьки не повинні давати дітям першого року життя певні харчові продукти. До них відносяться тверді продукти округлої форми (наприклад, горіхи, виноград, сира морква та круглі цукерки), які можуть спричинити шок у дитини. Також не можна годувати немовля медом, тому що у ньому можуть знаходитись спори збудника ботулізму. Ці спори можуть викликати захворювання у дитини через незавершене формування композиції кишкової мікрофлори.
Відтермінування введення продуктів, які відносяться до високоалергенних (яйця, риба, горіхи) та можуть спричинити харчову алергію у дітей з високим її ризиком (наприклад, якщо прямі родичі дитини страждають на таку алергію) розглядається як спосіб зменшення ймовірності алергічних захворювань. Однак, компетентні професійні організації (зокрема, Американська академія педіатрії та Європейське товариство педіатричної гастроентерології, гепатології і харчування) вказують на відсутність переконливих доказів ефективності такого підходу.
Напої, яких слід уникати
Певні напої не повинні пропонуватись дитині протягом першого року її життя:
Коров’яче молоко

o Комітет по харчуванню Американської академії педіатрії рекомендує уникати споживання дітьми першого року життя цільного коров’ячого молока у зв’язку із збільшенням ризику дефіциту заліза та навантаженням на сечо-видільну систему.
o Європейське товариство педіатричної гастроентерології, гепатології і харчування не рекомендує вживати коров’яче молоко у вигляді самостійного напою; його невеликі кількості можуть додаватись до продуктів прикорму.
Козине молоко
Не має переваг за вмістом харчових речовин у порівнянні з коров’ячим. Напроти, вміст фолату (вітаміну В9) у коров’ячому молоці у дванадцять разів вищий. Також суттєво менша кількість вітаміну В12 присутня у козиному молоці. При наявності алергії на коров’яче молоко, існує висока вірогідність подібної реакції і на козине молоко, оскільки білки цих двох видів молока досить подібні. Загалом, слід уникати вживання козиного молока дитиною першого року життя, так само як і коров’ячого.
Молоко рослинного походження
Рослинне молоко (рисове, мигдальне, кокосове, соєве) не повинно споживатись протягом першого року життя дитини, оскільки не задовольняють потреб малюка у харчових речовинах. Водночас, для немовлят, які не можуть вживати адаптовані суміші і не повинні вживати коров’ячого молока, рослинне молоко може бути єдиною прийнятною альтернативою. Для таких немовлят необхідна консультація дієтолога з метою компенсації можливого дефіциту певних харчових речовин.
Солодкі напої
Споживання солодких напоїв (газованих, чаю, кави, фруктових напоїв) повинно бути виключене. Результати досліджень демонструють, що вживання напоїв з цукром або фруктозою призводить до збільшення ризику ожиріння і карієсу.
Забезпечення вітамінами і мінералами
Залізо
Мінімальна щоденна потреба у залізі для доношених немовлят становить 1 мг/кг маси тіла. У недоношених немовлят та при низькій вазі при народженні вона зростає до 2-4 мг/кг.
При досягненні дитиною, яка знаходиться на виключно грудному вигодовуванні, чотиримісячного віку потреби у залізі вже не перекриваються його присутністю у грудному молоці. Тому необхідно залучати інші джерела заліза — м’ясне пюре, збагачені залізом каші. Двох порції каші для дитячого харчування, збагачених залізом або однієї порції м’ясного пюре достатньо для забезпечення денної потреби у цьому елементі.
Штучне вигодовування
Діти, які отримують збагачені залізом суміші (12 мг елементарного заліза на літр суміші) не потребують додаткових джерел заліза.
Недоношені або діти з низькою вагою при народженні
Запаси заліза в організмі таких дітей лишаються недостатніми протягом перших двох – трьох місяців життя. Недоношеним дітям необхідно забезпечити поступлення 2 мг/кг заліза щодня протягом першого року життя.
Фтор
Бажано забезпечувати дитину додатковими джерелами фтору, починаючи з шестимісячного віку. Це стосується немовлят, які знаходяться на грудному і штучному вигодовуванні.
Коли у дитини вже з’явились зуби, можна рекомендувати їх покриття фтором під час візиту до стоматолога.
Вітамін D
Додатковий прийом вітаміну D рекомендований усім немовлятам, які знаходяться на грудному і штучному вигодовуванні. Доза і тривалість прийому цього вітаміну повинна відповідати рекомендаціям Вашого педіатра або сімейного лікаря.
Вітамін В12
Додаткові джерела вітаміну В12 абсолютно необхідні немовлятам, які знаходяться на виключно грудному вигодовуванні якщо матері є суворими вегетаріанками. Дефіцит вітаміну В12 у таких малюків може спричинювати серйозні та незворотні наслідки у нервовій системі дитини. Вітаміном В12 збагачують злакові страви, соєві напої та харчові дріжджі. Слід обов’язково порадитись із Вашим лікарем щодо необхідності прийому вітаміну В12 із збагаченими продуктами або дієтичними добавками.

25.02.2016 р. ВВЕДЕННЯ ПРИКОРМУ ПРИ ГОДУВАННІ ДІТЕЙ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ
0 votes, 0.00 avg. rating (0% score)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *