СІМ ДІЄТИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ, ЯКІ ЗДОРОВІ ЛЮДИ ТА ПАЦІЄНТИ ОБОВ’ЯЗКОВО МАЮТЬ ПОЧУТИ ВІД ЛІКАРЯ Новини

Mediterranian

Харчування є одночасно важливою причиною виникнення захворювань
різних органів і систем та дієвим фактором попередження багатьох
патологічних станів. Його позитивний вплив забезпечується щоденним
вибором натуральних здорових харчових продуктів і напоїв, адекватністю
кількості їжі та дотриманням принципів здорової харчової поведінки.
Консультування пацієнтів і здорових людей у частині дієтичних
рекомендацій передбачає індивідуальний підхід у формуванні зрозумілих та
реалістичних порад щодо внесення необхідних змін у дієті, харчових
звичках, режимі харчування тощо.
Серед основних рекомендацій, які доцільно обговорювати майже з кожною
людиною, можна виділити сім наступних:
Рекомендація перша
Слід обирати різноманітну їжу в її натуральному, мінімально
обробленому вигляді. Щодня на обідньому столі повинні бути харчові
продукти різного кольору та текстури. Саме вони надають найбільш
повноцінне насичення разом із постачанням незамінних харчових
речовин.
Публікація від Micha et al. у березневому числі поважного журналу
JAMA демонструє наслідки неналежного споживання овочів, фруктів,
горіхів та насіння, а також омега-3 жирних кислот [1]. Автори вказують
на той факт, що майже половина смертей від серцево-судинних
захворювань у США (318 656 з 702 308 випадків таких смертей)
асоційовані із неоптимальним споживанням вищезазначених харчових
продуктів. Слід нагадати, що ситуація із серцево-судинною смертністю
в Україні (вона перебільшує 400 000 смертей на рік) набагато гірша ніж
у США і збільшення вживання натуральних рослинних продуктів може
зробити суттєвий внесок у боротьбу з цим лихом.
Оптимальним рівнем споживання овочів та фруктів слід вважати 500-
600 г на день. Вітається різноманітність, яка до того ж сприяє
отриманню задоволення від споживання овочів [2].
Рекомендація друга
Одночасно із збільшенням споживання натуральних харчових
продуктів слід максимально скоротити вживання оброблених продуктів
і напоїв. Останні включають широкий перелік з асортименту сучасних
супермаркетів – від цукерок, хліба, ковбаси, солодких напоїв та є
головним джерелом солі, цукру, жиру та транс жиру. Вищезгадані
науковці (Micha et al.) визначили, що 7,4% смертей від серцево-
судинних причин пов’язані із вживанням солодких напоїв та ще 8,2%
асоційовані із споживанням оброблених м’ясних продуктів. Надмірне
споживання кухарської солі (понад 5 г/день) має подібний зв’язок із
зростанням серцево-судинної смертності [1].
Дотепер накопичено багато наукової інформації про шкідливий вплив
надмірного споживання цукру – його високий рівень у крові,
пов’язаний із збільшенням ризику ожиріння, діабету та серцево-
судинних ускладнень. Цукор вже починають йменувати «новим
тютюном» і слід визнати, що небезпідставно. Водночас, останні
дослідження не демонструють кращих результатів у порівнянні із
цукром від споживання продуктів і напоїв із штучними
цукрозамінниками, у т.ч. при споживанні «дієтичних» солодких напоїв,
які навіть можуть приймати певну участь у заподіянні шкоди при
тривалому споживанні.
Сіль лишається також суб’єктом постійного занепокоєння. Вона також
на понад 2/3 споживається у складі технологічно-оброблених харчових
продуктів.
У сумі, піклування за власне здоров’я передбачає уникнення
регулярного споживання обробленої їжі і надання переваги
натуральним продуктам, з яких власноруч готуються смачні та корисні
страви.
Рекомендація третя
Якщо перед людиною постає завдання зменшення надмірної ваги та її
утримання, то слід обрати реалістичну і збалансовану дієту. Найбільшу
ефективність, принаймні у віддаленій перспективі, має той план
харчування, якого реально дотримуватись щодня, тривалий час.
Багато різноманітних дієт отримують докази ефективності у зменшенні
ваги. Частина з них допомагає і в утриманні досягнутого результату.
Але невдачі часто трапляються внаслідок надмірних обмежень у
харчуванні та незбалансованості дієти. Швидка втрата ваги може
спричинити ефект рикошету (або йо-йо ефект) із подальшим
відновленням ваги.
Основні характеристики дієт, спрямованих на втрату зайвої ваги,
наступні:
— Збільшення споживання овочів та фруктів;
— Збільшення споживання інших продуктів, які містять багато
харчових волокон (цільні злаки, бобові, горіхи, насінння);
— Адекватне вживання білкової їжі;
— Достатнє споживання здорових жирів;
— Обмеження кількості вільного цукру ( у т.ч. за рахунок напоїв, таких
як солодкі газовані напої, соковмісні напої, фруктовий сік);
— Переважне вживання води, як джерела рідини.
Низький рівень вуглеводів із одночасно більшою присутністю білків у
дієті призводить до більшої втрати ваги при порівнянні з планом
харчування, який передбачає звичайну кількість вуглеводів, за
однаковий проміжок часу [3].
Дієти з низьким вмістом жиру мають більшу ефективність якщо
обмеження жиру поєднується з більшою кількістю білку у порівнянні із
стандартною кількістю останнього [3]. Обмеження всіх жирів більше
не вважається обов’язковим у планах харчування, які складаються для
зменшення ваги або лікування серцево-судинних досліджень. Мова
радше йде про обмеження насичених жирів та виключення транс жирів
з дієти з метою покращення ліпідного профілю сироватки крові.
Середземноморську дієту та дієтичний підхід для контролю
артеріальної гіпертензії можна вважати одними з найкращих планів
харчування для зменшення ваги та попередження метаболічного
синдрому.
Середземноморська дієта передбачає переважне споживання овочів,
фруктів, горіхів, риби, цільних злаків та здорових ненасичених жирів
(які входять до складу оливкової олії, масла авокадо та інших
рослинних жирів) [3].
Дієтичний підхід для контролю артеріальної гіпертензії передбачає
обмеження солі, цукру, насиченого жиру із переважним споживанням
рослинної їжі, здорових білків та нежирних молочних продуктів.
Значну популярність мають дієти із застосуванням продуктів і напоїв,
які мають стандартну калорійність. Зазвичай, такі продукти і напої
містять значну кількість білку, що дозволяє пацієнтам зберігати
насичення тривалий час. Подібні підходи отримали підтвердження
ефективності у багатьох дослідженнях із залученням пацієнтів з
ожирінням та діабетом 2 типу.
Класичні рекомендації щодо режиму харчування у програмах по
зменшенню зайвої ваги передбачали прийом їжі протягом дня
невеличкими порціями для уникнення тривалих періодів голоду.
З’являється все більше підстав вважати, що інші підходи із
застосуванням переривчастого голодування можуть бути ефективними
і безпечними у зниженні ваги тіла та кардіоваскулярного ризику [4,5].
Слід зауважити, що не в усіх дослідженнях голодування виявилось
таким ефективним, як тривале обмеження калорійності щодо
зменшення зайвої ваги.
Рекомендація четверта
Останні дані, отримані у дослідженні PURE, результати яких
оприлюднено на Конгресі Європейського товариства кардіологів
наприкінці серпня 2017, свідчать про необхідність чергового перегляду
рекомендацій щодо споживання жирів. Адже анкетування понад
135 000 людей з 18 країн виявило те, що низький рівень споживання
жирів є більш небезпечним. І це стосується також насичених жирів.
У коментарі керівника дослідження — професора Саліма Юсуфа
зазначалось, що рекомендації поважних професійних організацій
мають бути переглянуті з урахуванням дослідження PURE та інших
подібних досліджень.
Не можна ігнорувати результати такого масштабного спостереження,
але слід пам’ятати, що мова йде про емпіричне дослідження і існує
ймовірність істотної корекції отриманих даних після проведення
інтервенційних досліджень та мета-аналізів.
Зважаючи на поточні сумніви у частині рекомендацій, які мають
відношення до споживання жирів, доцільно зосередитись на порадах
щодо регулярного споживання корисних жирів: риби, оливкової олії,
авокадо, лляної олії, олії волоського горіха. Існують переконливі
наукові дані, що підтверджують користь від їх постійної присутності у
складі здорової дієти.
Омега-3 поліненасичені жирні кислоти походять з жирної морської
риби, наприклад, скумбрії, оселедця, лосося. Вегетаріанці та вегани
можуть отримувати їх з альтернативних джерел — лляної олії, олії
волоського горіха, які містять альфа-ліноленову кислоту – прекурсор
омега-3 жирних кислот [6].
Регулярне споживання морської риби є кращим вибором для
забезпечення потреби в омега-3, але її вартість може стати перешкодою
для дійсно належного споживання. У квітні 2017 року Американська
асоціація серця оприлюднила нові рекомендації щодо застосування
дієтичних добавок з риб’ячим жиром: такі добавки доцільно вживати
пацієнтам, які мають встановлений діагноз ішемічної хвороби серця
[7]. У рандомізовані дослідженнях поки ще не отримані переконливі
докази щодо зменшення ризику кардіоваскулярної патології при
використання дієтичних добавок з риб’ячим жиром. З іншого боку,
дослідження демонструють синергічний вплив вітаміну D та омега-3 із
покращенням пам’яті, соціальної поведінки та загального настрою
людини [8].
Рекомендація п’ята
Відмова від червоного м’яса може подовжити життя людини.
Незважаючи на те, що червоне м’ясо є одним з головних харчових
джерел білків та жирів, результати проведених досліджень свідчать про
те, що його споживання асоційоване з більшим ризиком раку, діабету
та серцево-судинних захворювань. Всі вони суттєво скорочують
тривалість життя людини.
Одне з таких досліджень «Споживання червоного м’яса та смертність:
результати двох проспективних популяційних досліджень»,
опубліковане Pan et al [9], засноване на спостереженні з 37698
чоловіків та 83644 жінок протягом 28 років. Учасники не мали серцево-
судинних захворювань або раку перед початком дослідження. Було
встановлено, що споживання червоного м’яса, пов’язане із
збільшенням загальної смертності, а також смертності від раку та
серцево-судинних захворювань. Дослідники також встановили, що
заміна однієї порції червоного м’яса на день еквівалентною порцією
риби, птиці, бобових, цільних злаків, горіхів або нежирних молочних
продуктів призводить до зменшення ризику смерті на 7%-19%.
Крім того, було визначено, що споживання менше 42 г червоного м’яса
на день може попередити 9,3% чоловічих та 7,6% жіночих смертей.
Існують також офіційні рекомендації ВООЗ стосовно необхідності
скорочення споживання технологічно-оброблених продуктів з м’яса
(ковбаси, балику, сосисок, паштетів, консерв тощо) з огляду на
збільшення ризику раку органів травлення [10].
Таким чином, отримані протягом останніх років наукові дані дають
підстави рекомендувати максимальне обмеження споживання
технологічно-оброблених м’ясних продуктів та обмеження споживання
червоного м’яса менше 300-500 г на тиждень.
Рекомендація шоста
Споживання більшої кількості ферментованих продуктів/пробіотиків та
харчових волокон для кращого здоров’я травної системи та кращого
загального здоров’я.
Пробіотичні продукти містять мікроорганізми, які зумовлюють користь
для здоров’я завдяки низці доведених механізмів. Харчовими
джерелами пробіотичних бактерій є йогурти, кефір та інші
ферментовані продукти. Вони зменшують рН у кишечнику,
пригнічують здатність до інвазії патологічних бактерій та модулюють
імунну відповідь організму [11].
Мікробіом людини може бути задіяний у десятках фізіологічних або
патологічних процесів. Наприклад, нещодавно дослідження
продемонструвало, що індолепропіонова кислота – метаболіт, який
виробляється кишковими бактеріями, є фактором попередження
діабету і пухлин кишечника. Цей ефект є більш помітним при
дотриманні дієти із високим вмістом харчових волокон, які
стимулюють розмноження власних корисних кишкових бактерій.
Незважаючи на те, що пробіотики, пребіотики та їх взаємодія через
кишковий мікробіом із організмом людини, продовжують активно
вивчатись, вже зараз є достатньо підстав, щоб рекомендувати
включення кисломолочних пробіотичних продуктів та продуктів із
високим вмістом харчових волокон у щоденний раціон харчування.
Рекомендація сьома
Дотримуватись правил здорової харчової поведінки. Результати
спостережень за пацієнтами із аліментарно-зумовленими проблемами,
включно із надмірною вагою, метаболічним синдромом, діабетом та
іншими, демонструють наявність певних харчових звичок, які можуть
відігравати суттєву роль у виникненні захворювань.
Слід рекомендувати повільне споживання їжі, протягом 20-30 хвилин
на основний прийом їжі з метою попередження набору ваги. Важливо
також щоденне споживання повноцінного сніданку, бажано протягом
першої години після підйому. Останній прийом їжі не повинен бути
пізніше ніж за три години до сну.
Споживання їжі повинно відбуватись лише за обіднім столом.
Альтернативні місця, наприклад, біля комп’ютера, телевізора, у
транспорті доцільно повністю виключити.
Дієтичні рекомендації не завжди отримують належний час та увагу при
спілкуванні лікарів та пацієнтів. Але їх значення у попередженні та
лікуванні захворювань часто не тільки не поступається фармакотерапії,
а може і перебільшувати ефект від останньої. Тому, використання
основних дієтичних рекомендацій може дійсно змінити ефективність
профілактичних та терапевтичних заходів.
Список використаних літературних джерел
1. Micha R, Peñalvo JL, Cudhea F, Imamura F, Rehm CD, Mozaffarian D.
Association between dietary factors and mortality from heart disease, stroke,
and type 2 diabetes in the United States. JAMA. 2017;317:912-924. Abstract
2. American Heart Association. Eating healthy: fruits and vegetables. National
Eating Healthy Day 2015.
3. Diets for weight loss. DynaMed Plus. EBSCO Information Services.
February 7, 2017.

http://www.dynamed.com/topics/dmp~AN~T316887/Diets-for-weight-loss

Accessed June 23, 2017.
4. Intermittent fasting. In: Diets for weight loss. DynaMed Plus. EBSCO
Information Services. February 7, 2017.

http://www.dynamed.com/topics/dmp~AN~T316887/Diets-for-weightloss#

sec-Intermittent-Fasting Accessed June 23, 2017.
5. Varady KA, Bhutani S, Klempel MC, et al. Alternate day fasting for weight
loss in normal weight and overweight subjects: a randomized controlled
trial. Nutr J. 2013;12:146.
6. Jeejeebhoy KN. Benefits and risks of a fish diet—should we be eating more
or less? Nat Clin Pract Gastroenterol Hepatol. 2008;5:178-179. Abstract
7. Siscovick DS, Barringer TA, Fretts AM, et al; American Heart Association
Nutrition Committee of the Council on Lifestyle and Cardiometabolic
Health; Council on Epidemiology and Prevention; Council on
Cardiovascular Disease in the Young; Council on Cardiovascular and Stroke
Nursing; and Council on Clinical Cardiology. Omega-3 polyunsaturated
fatty acid (fish oil) supplementation and the prevention of clinical
cardiovascular disease: a science advisory from the American Heart
Association. Circulation. 2017;135:e867-e884. Abstract
8. Patrick RP, Ames BN. Vitamin D and the omega-3 fatty acids control
serotonin synthesis and action, part 2: relevance for ADHD, bipolar,
schizophrenia, and impulsive behavior. FASEB J. 2015;29:2207-2222.
Abstract
9. Pan A, Sun Q, Bernstein AM, et al. Red meat consumption and mortality:
results from 2 prospective cohort studies. Arch Intern Med. 2012;172:555-
563. Abstract
10. Carcinogenicity of consumption of red and processed meat. Bouvard,
Véronique et al.The Lancet Oncology , Volume 16 , Issue 16 , 1599 — 1600
11. Williams NT. Probiotics. Am J Health Syst Pharm. 2010;67:449-458.
Abstract

СІМ ДІЄТИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ, ЯКІ ЗДОРОВІ ЛЮДИ ТА ПАЦІЄНТИ ОБОВ’ЯЗКОВО МАЮТЬ ПОЧУТИ ВІД ЛІКАРЯ
1 vote, 5.00 avg. rating (87% score)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *